Адвокат Шрам у публічній заяві поставив питання про те, чи здатні Офіс Генерального прокурора та підпорядковані йому прокуратури, Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне антикорупційне бюро України забезпечити неупереджене досудове розслідування у провадженнях, щодо яких вони в публічних комунікаціях поширюють, за його оцінкою, недостовірні відомості та без застережень використовують матеріали, що не стосуються відповідного провадження, формуючи в суспільстві наперед визначене уявлення про обставини справи і винуватість конкретних осіб.
Правова основа аргументу
Адвокат побудував аргумент на послідовності нормативних положень. Забезпечення неупередженого розслідування є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 Кримінального процесуального кодексу України). Законність як засада кримінального провадження, друга після верховенства права, зобов’язує прокурора, керівника органу досудового розслідування та слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини провадження, виявити як ті обставини, що викривають особу, так і ті, що її виправдовують, і забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (стаття 9 Кримінального процесуального кодексу України). Існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора, слідчого чи детектива, виключає їхню участь у провадженні та є підставою для відводу (статті 77, 80 Кримінального процесуального кодексу України). Безсторонність сторони обвинувачення адвокат пов’язує з правом на справедливий суд за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Неупередженість і об’єктивність визначені законодавцем як засади діяльності прокуратури, зокрема САП (стаття 3 Закону України «Про прокуратуру»), і як принцип діяльності НАБУ (стаття 3 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»).
Суть аргументу
На основі цих положень адвокат формулює логічний ланцюг: той, хто під час триваючого — а тим більше на початковому етапі — розслідування публічно оголосив власну обвинувальну версію єдино правильною, тим більше підкріпивши її матеріалами, що не стосуються цього провадження, стає, за його висловом, «заручником» цієї версії, а дослідження обставин, які їй суперечать, ризикує перетворитися із всебічного й неупередженого на пошук підтвердження вже наперед оголошеного суспільству висновку.
Адвокат окремо наголошує, що йдеться не про висловлювання чи помилку окремого прокурора, слідчого чи детектива, а про заяви й публікації, поширені офіційно від імені самих органів — ОГП, САП і НАБУ, — тобто про публічно задекларовану інституційну позицію. У зв’язку з цим він ставить питання, чи здатен окремий прокурор або детектив, який перебуває у службовому підпорядкуванні такого органу, залишатися процесуально самостійним і неупередженим, а не шукати підтвердження результату, вже наперед визначеного й публічно оголошеного керівництвом.
Рівень аналізу
Викладене є правовою аргументацією та оцінним судженням конкретного адвоката, сформульованим у формі риторичних запитань, а не встановленим фактом чи судовим висновком про неупередженість чи упередженість ОГП, САП чи НАБУ в будь-якому конкретному провадженні. Наведені норми (статті 2, 9, 77, 80 Кримінального процесуального кодексу України, стаття 6 Конвенції, стаття 3 законів про прокуратуру та про НАБУ) є чинними положеннями права, тоді як висновок про їх застосовність до дій конкретних органів у конкретній справі — це висновок сторони захисту, який може бути перевірений лише в порядку розгляду відповідного клопотання про відвід чи скарги на дії слідчого або прокурора, а не поза процесуальною формою.
Заява прямо не називає конкретне кримінальне провадження, проте за змістом (публічне використання матеріалів, які не стосуються провадження, для ілюстрації обвинувальної версії) вона перегукується з публічними дискусіями навколо справи «Карфаген», яка була предметом окремих матеріалів цього тижня — зокрема спору щодо походження сейфа з готівкою на поширеній фотографії.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Порушення стандартів поведінки прокурора та норм прокурорської етики як підстава дисциплінарної відповідальності: адвокат Олексій Горох — серед підстав дисциплінарної відповідальності прокурора окремо розглядається публічне висловлювання, яке порушує презумпцію невинуватості (п.9 ст.43 Закону «Про прокуратуру»), та втручання у вигляді публічних висловлювань щодо рішень чи дій інших посадовців (п.8 ст.43) — суміжний ракурс до аргументу цього матеріалу.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.