Адвокат Тарас Боровський 4 вересня 2026 року заявив, що двох військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) вранці 2 вересня затримали й вивезли до Служби безпеки України, де вони перебували із закутими руками та зав’язаними очима в автомобілі майже до ночі, після чого їх відпустили без пред’явлення будь-якого процесуального статусу.
За словами адвоката: «Їх затримали чомусь, бо підозрювали у чомусь, але без надання будь-якого процесуального статусу. Почалася стрілянина прямо в спальному районі, а потім їх відпустили, ніби й не треба. Так, чисто просто потягали, постріляли».
Джерела не називають прізвищ цих двох військовослужбовців і не дають підстав ототожнювати їх з іншими учасниками подій 2 вересня, яким статус уже надано, — Сергієм Івановим (ГУР) чи Назаром Верхолою (СБУ).
Боровський у цій частині заяви виступає не як представник конкретно цих двох осіб, а як адвокат, залучений до справи в межах ширшого конфлікту (він представляє Сергія Іванова та Степана Каплунова), і його твердження про затримання без статусу станом на підготовку цього матеріалу не підтверджене й не спростоване офіційним коментарем СБУ чи ГУР.
Контекст: збройний конфлікт між ГУР та СБУ 2 вересня
За офіційною позицією СБУ, вранці 2 вересня співробітники служби проводили обшук та слідчі дії за однією з адрес у Дніпровському районі Києва (житловий масив Березняки) в межах запобігання теракту, який, за версією слідства, готувало ФСБ Росії проти одного з представників російського опозиційного руху. За твердженням СБУ, група озброєних осіб напала на оперативно-слідчу групу, унаслідок чого для припинення спротиву залучили спецпідрозділ «Альфа».
За версією адвоката Боровського та керівництва Російського добровольчого корпусу (РДК, підрозділ у структурі ГУР), на місці обшуку вже перебували військовослужбовці ГУР; вогонь першою відкрила СБУ, а поранень зазнали троє розвідників (двоє тяжко, один легко); загиблих немає. Офіс Генерального прокурора повідомив про призначення комплексу експертиз для встановлення обставин застосування зброї.
Ці дві версії — законна операція проти підготовки теракту та збройний конфлікт між силовими структурами — на момент підготовки матеріалу залишаються офіційно неврегульованими; остаточні висновки належать Офісу Генерального прокурора та Державному бюро розслідувань.
Процесуальний статус інших учасників конфлікту
4 вересня 2026 року Печерський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання військовослужбовцю ГУР Сергію Іванову та військовослужбовцю СБУ Назару Верхолі. Раніше, 3 вересня, Державне бюро розслідувань повідомило про підозру двом учасникам подій 2 вересня: представнику СБУ — за частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади або службових повноважень, поєднане з погрозою застосування насильства або насильством щодо працівника правоохоронного органу), представнику ГУР — за статтею 348 Кримінального кодексу України (посягання на життя працівника правоохоронного органу). Прямого підтвердження того, що підозри від 3 вересня стосуються саме Іванова та Верхоли, опрацьовані джерела не містять, однак відповідність їхніх відомчих ролей (ГУР/СБУ) дає підстави припускати такий зв’язок; це потребує окремого уточнення за офіційними джерелами.
Відповідно до статті 62 Конституції України ні Іванов, ні Верхола не можуть вважатися винними у вчиненні кримінального правопорушення, доки їхню вину не доведено в законному порядку і вирок не набрав законної сили; повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу є процесуальними рішеннями, а не встановленням вини.
Окрема справа Степана Каплунова
Паралельно адвокат Боровський, представляючи заступника командира РДК Степана Каплунова, заявляв про його попереднє утримання без процесуальної фіксації протягом близько десяти днів — з 23 серпня до звільнення близько 2 вересня 2026 року, — назвавши це «викраденням» і зазначивши, що офіційної підозри Каплунову не пред’являлося: «Якщо є якісь конкретні підозри, обвинувачення, вони можуть це зробити у передбачений процесуальним законом спосіб. А так вони обрали таке безчинство». Державне бюро розслідувань вивчає відповідну заяву адвокатів для визначення правової кваліфікації цього епізоду.
Правовий контекст: значення «відсутності процесуального статусу»
Затримання особи уповноваженою службовою особою в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України вимагає складення протоколу затримання із зазначенням підстав, роз’ясненням прав затриманому та внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань; законність такого затримання підлягає подальшій судовій перевірці (стаття 206 КПК України). Тримання особи без оформлення будь-якого з цих документів, якщо відповідні твердження підтвердяться, означало б позбавлення свободи поза передбаченою законом процедурою, що не відповідає вимогам статті 29 Конституції України та статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканність, обов’язок невідкладно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підстави затримання). Описані адвокатом обставини утримання (закуті руки, зав’язані очі протягом кількох годин) також можуть мати значення для оцінки додержання статті 3 Конвенції (заборона нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження), якщо ці твердження знайдуть підтвердження в матеріалах розслідування.
Водночас наведена інформація станом на підготовку цього матеріалу спирається виключно на публічну заяву адвоката однієї зі сторін конфлікту і не підтверджена ні СБУ, ні ГУР, ні органами досудового розслідування, тому наведені обставини не слід сприймати як встановлений факт.
Реакція керівництва держави
Президент України Володимир Зеленський назвав ситуацію «абсолютно ганебною» та доручив Офісу Генерального прокурора і Державному бюро розслідувань перевірку всіх обставин, а також ініціював внутрішні розслідування в СБУ та ГУР і кадрові рішення. 3 вересня зі своєї посади звільнено начальника Департаменту охорони державної таємниці СБУ Олега Храмова; причина звільнення офіційно не уточнювалася. Керівник Офісу Президента Кирило Буданов, який раніше очолював ГУР, закликав до неупередженого розслідування, заявивши, що «ніхто не має права безкарно викрадати військовослужбовців».
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.