Відповідь оприлюднила Державна податкова служба України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076), ст. 1 якого визначено, що адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076.
Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
У разі якщо фізична особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, має намір здійснювати адвокатську діяльність та надавати адвокатські послуги, така особа зобов’язана обрати організаційно-правову форму здійснення адвокатської діяльності (індивідуально або адвокатське бюро або адвокатське об’єднання) та стати на облік у контролюючому органі або здійснити державну реєстрацію відповідно до законодавства.
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Так, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватись фізичною особою – підприємцем.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності застосовується виключно юридичними особами або фізичними особами – підприємцями. Отже, застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, ПКУ не передбачено.
Фізична особа – підприємець не може здійснювати адвокатську діяльність, до доходів, отриманих від провадження адвокатської діяльності, не може бути застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Разом з тим згідно з нормами Закону № 5076 та ПКУ для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.
Таким чином, фізична особа, яка здійснює підприємницьку (відмінну від адвокатської) діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено ст. 178 ПКУ, відповідно до якої з доходів, отриманих такими особами, сплачується податок на доходи фізичних осіб.
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку визначено гл. 1 розд. XIV ПКУ.