Загальний суд Європейського Союзу рішенням від 9 вересня 2026 року у справі T-457/24 Hungary v European Peace Facility (EPF) and Council (прес-реліз № 123/26) відхилив позов Угорщини про скасування рішення Комітету Європейського фонду миру (EPF) від 21 червня 2024 року, яким перший транш надзвичайних доходів від заморожених активів росії розподілено на підтримку Збройних сил України. Суд не оцінював по суті доводи Угорщини про порушення застосовних правил голосування та про недотримання фундаментальних цінностей і конституційних принципів Європейського Союзу щодо верховенства права, рівності держав-членів і демократичного функціонування Союзу, — він визнав, що оскаржуване рішення безпосередньо повʼязане з політичним чи стратегічним вибором у межах спільної зовнішньої політики та політики безпеки (СЗПБ), а тому взагалі не підпадає під юрисдикцію судової системи Європейського Союзу.
Обставини справи
У 2021 році Рада Європейського Союзу створила Європейський фонд миру (EPF) для фінансування дій Союзу в межах спільної зовнішньої політики та політики безпеки. 21 травня 2024 року Рада ухвалила два рішення: перше — щодо спрямування сум, що відповідають прибуткам від надзвичайних доходів (від заморожених активів росії), на підтримку України; друге — щодо конкретного розподілу цих сум. Угорщина голосувала за перше рішення, однак конструктивно утрималася під час ухвалення другого. 21 червня 2024 року Комітет EPF письмовою процедурою ухвалив рішення про виділення першого траншу цих прибутків Збройним силам України, встановивши, що Угорщина не може брати участі в голосуванні щодо цього рішення саме через те, що вона конструктивно утрималася при ухваленні другого травневого рішення Ради.
Угорщина оскаржила до Загального суду ЄС рішення Комітету EPF від 21 червня 2024 року та протокол, яким зафіксовано його ухвалення, вимагаючи їх скасування. Держава-член заперечувала законність процедури ухвалення рішення, посилаючись на порушення застосовних правил голосування та на недотримання фундаментальних цінностей і конституційних принципів Європейського Союзу щодо верховенства права, рівності держав-членів і демократичного функціонування Союзу.
Правова кваліфікація Загального суду
Суд відхилив позов повністю, визнавши, що спір не належить до юрисдикції судової системи Європейського Союзу. По-перше, Суд встановив, що EPF має правосуб’єктність, а тому позов проти акта його комітету не належить до категорій позовів, зарезервованих для Суду Справедливості ЄС як позов держави-члена проти Ради, — така справа підлягає розгляду саме Загальним судом. По-друге, Суд нагадав, що за загальним правилом судова система Європейського Союзу не має юрисдикції щодо положень, які стосуються спільної зовнішньої політики та політики безпеки, і щодо актів, ухвалених на підставі цих положень (це загальне обмеження встановлене установчими договорами — статтею 24(1) Договору про Європейський Союз та статтею 275 Договору про функціонування Європейського Союзу; точні реквізити, на які посилається сам прес-реліз через виноски, у наданому редакції тексті не відтворені й потребують звірки з повним текстом прес-релізу чи рішення). Суд встановив, що ця справа не охоплюється жодним із двох винятків, передбачених установчими договорами, які дозволяють судовій системі Союзу втручатися у сферу спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Нарешті, Суд встановив, що оскаржуване рішення відображало політичний чи стратегічний вибір у межах спільної зовнішньої політики та політики безпеки — оскільки воно визначало розподіл і конкретний порядок спрямування коштів на фінансування придбання обладнання «військового характеру» для Збройних сил України, а також обирало захід допомоги, на який ці кошти спрямовувалися.
Значення рішення
Варто наголосити на аналітично важливій обставині: Загальний суд не підтвердив і не спростував по суті доводи Угорщини про порушення правил голосування чи про недотримання цінностей верховенства права та рівності держав-членів, — рішення є суто юрисдикційним і не містить оцінки цих доводів. Практичний наслідок рішення полягає в тому, що рішення Комітету EPF про виділення першого траншу прибутків від заморожених активів росії Збройним силам України залишається чинним і не скасовано. Рішення також є черговим підтвердженням усталеного підходу судової системи Європейського Союзу до виключення з судового контролю актів, що відображають політичний чи стратегічний вибір у межах спільної зовнішньої політики та політики безпеки, — це має значення для оцінки перспектив будь-яких майбутніх спроб оскаржити в судовій системі ЄС рішення, пов’язані з підтримкою України за рахунок доходів від заморожених активів росії.
Відповідно до Статуту Суду Справедливості Європейського Союзу рішення Загального суду може бути оскаржене до Суду Справедливості ЄС у порядку апеляції, обмеженої питаннями права, — загальний строк для цього, встановлений статтею 56 Статуту, становить два місяці з дня повідомлення рішення (з урахуванням стандартного додаткового строку на віддаленість). Це загальна процесуальна інформація за Статутом, а не відомості, підтверджені безпосередньо текстом цього прес-релізу.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.