Депутат Фріс пропонує скасувати ст. 391 КК за непокору у в’язниці — і не замінювати її новим покаранням

Народний депутат Ігор Фріс 19 жовтня 2026 року зареєстрував законопроєкт № 16143-1, альтернативний до урядового законопроєкту № 16143 про гуманізацію законодавства у сфері виконання покарань.

Обидва документи пропонують виключити з Кримінального кодексу ст. 391 про злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань. Принципова відмінність у тому, що альтернатива не запроваджує нового стягнення, яке пропонує уряд: переведення до приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки на строк від трьох місяців до одного року за рішенням суду. Натомість законопроєкт № 16143-1 вужче визначає саму злісну непокору і прибирає з кодексів одиночну камеру.

Головним комітетом визначено Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Що пропонує законопроєкт № 16143-1

За текстом законопроєкту:

  • ст. 391 КК виключається, а з Кримінально-виконавчого кодексу прибирається положення про тримання у колоніях максимального рівня безпеки осіб, засуджених за злісну непокору;
  • з КПК (ст. 537, 539) і КВК вилучаються згадки про одиночну камеру, тобто стягнення у виді переведення до одиночної камери скасовується;
  • переведення до приміщення камерного типу залишається стягненням на строк до трьох місяців для засуджених у всіх колоніях, крім колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання;
  • злісною непокорою законним вимогам адміністрації виправної колонії пропонується вважати лише відкриту відмову виконати законну вимогу, поєднану з погрозами застосування насильства, створенням реальної загрози безпеці установи чи інших осіб, або іншу умисну фізичну протидію персоналу, якщо особа протягом року вже притягувалася до дисциплінарної відповідальності за аналогічні діяння;
  • з переліку злісних порушень режиму вилучаються дрібне хуліганство і систематичне ухилення від лікування небезпечних для інших захворювань, а замість них з’являється злісна непокора в новому визначенні;
  • поряд із телефонними розмовами засудженим може надаватися користування мережею Інтернет.

Обґрунтовуючи законопроєкт, автор називає ст. 391 КК «корупційною схемою тюремних адміністрацій» і посилається на аналіз 854 вироків за цією статтею за 2010 — червень 2019 року, з яких, за його підрахунком, 775 стосувалися відмови прибирати приміщення, виконувати роботи, займати спальне місце тощо.

Що це означає для захисту

Аналітично. Для засуджених і їхніх захисників законопроєкт № 16143-1 вигідніший за урядовий: він скасовує кримінальну відповідальність, не замінюючи її стягненням тривалістю до року, і робить злісну непокору вузьким поняттям, що вимагає насильницького чи загрозливого характеру поведінки, а не простої відмови прибирати камеру. Через це значно складніше буде визнавати засудженого злісним порушником лише за ненасильницькі дисциплінарні проступки.

Водночас у документах альтернативи є суперечність, яку комітет має усунути. У пояснювальній записці зазначено, що строк тримання в приміщенні камерного типу зменшується з трьох місяців до одного, однак у самому тексті законопроєкту залишено строк «до трьох місяців».

Крім того, статистика в записці охоплює лише період до червня 2019 року, і переважна частина обґрунтування збігається з поясненнями до попередніх законопроєктів про скасування ст. 391 КК (№ 2708 від 2015 року і № 9228 від 2018 року), тож актуальних даних про застосування цієї статті під час воєнного стану документ не містить.

Для засуджених, яких уже покарано за ст. 391 КК, обидва законопроєкти в разі ухвалення матимуть однакові наслідки: закон, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію в часі (ст. 5 КК), а особа звільняється від покарання (ст. 74 КК).

Читайте також на ADVOKAT POST

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.