Обставини справи: ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він за місцем свого
проживання, володіючи газовим пістолетом, маючи дозвіл на право його носіння
та зберігання, умисно видалив з каналу ствола захисний елемент, внаслідок чого цей газовий пістолет, набув властивостей вогнепальної зброї та став придатним
до стрільби. ОСОБА_1 у подальшому зберігав цю зброю у металевому ящику за
місцем свого проживання до моменту виявлення під час обшуку у домоволодіння ОСОБА_1.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав ОСОБА_1 винуватим та засудив за ч. 1 ст. 263 КК. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням.
Апеляційний суд цей вирок скасував, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, закрив на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК.
У касаційній скарзі прокурор вказує, що апеляційний суд безпідставно закрив
кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в нього умислу на незаконне зберігання вогнепальної зброї, оскільки ОСОБА_1 при отриманні та продовженні дозволу на зберігання газового пістолета був проінструктований про те, що захисний елемент має постійно перебувати у стволі і здійснення ним
пострілу травматичним патроном з викрученим захисним елементом призведе до руйнування пістолету.
Позиція ККС: скасовано рішення апеляційного суду і призначено новий розгляд у цьому ж суді.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС констатує, що апеляційний суд
належним чином своє рішення про відсутність умислу в ОСОБА_1 на зберігання
вогнепальної зброї не обґрунтував, відкинувши відомості, зазначені у висновку
експертизи зброї, щодо визнання вилученого в ОСОБА_1 пістолета придатним до стрільби, який належить до вогнепальної зброї.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органами досудового
розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК). У такому обсязі обвинувачення
було визнано доведеним судом першої інстанції.
В ухвалі апеляційний суд при наведенні мотивів щодо відсутності в ОСОБА_1 умислу на зберігання вогнепальної зброї, безпідставно зазначив про відсутність
доказів на підтвердження умислу на використання свого газового пістолета, оскільки для доведення винуватості особи у зберіганні зброї не є необхідним встановлення наміру її використання.
Детальніше з текстом постанови ВС від 27.09.2022 у справі No 233/5393/20 провадження No 51- 5495км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106517271.