Доказування у кримінальних провадженнях про сексуальне насильство за ст. 153 КК. Судова практика: адвокат Гловюк

У Вищій школі адвокатурі відбувся вебінар на тему: “Доказування у кримінальних провадженнях про сексуальне насильство (ст. 153 КК України). Судова практика”.

Лектором виступила Гловюк Ірина – заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді, науковий радник Адвокатського об’єднання “Barristers”.

Лектор розповіла про склад кримінального правопорушення, міжнародні стандарти ефективності розслідування, джерела доказів, розглянула судові практики.

Стаття 153. Сексуальне насильство

  • 1. Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство) – карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
  • 2. Сексуальне насильство, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152, 154, 155 цього кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, – карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
  • 3. Сексуальне насильство, вчинене групою осіб, або сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи – карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
  • 4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
  • 5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, що спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
  • 6. Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 152, статтею 155 або частиною другою статті 156 цього кодексу, – караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі.

Стосовно формулювання диспозиції, зараз диспозиція ст. 153 КК сформульована, як «вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство)».

Базові ознаки:

  • насильницький характер
  • характер дій в силу сексуального насильства
  • відсутність добровільної згоди потерпілою особи

Зміни до ст. 153 КК були пов’язані із тим, щоб реалізувати положення Стамбульської конвенції.

  • здійснення, без згоди, вагінального, анального або орального проникнення сексуального характеру в тіло іншої особи з використанням будь-якої частини тіла або предмета;
  • здійснення, без згоди, інших актів сексуального характеру з особою;
  • примушування іншої особи до здійснення, без згоди, актів сексуального характеру з третьою особою.

Міжнародні стандарти ефективності розслідування

Їх можна витлумачувати виходячи з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ. Крім того, зважаючи на специфіку діяння, є окремі конвенції, які встановлюють вимоги стосовно розслідування, підтримання публічного обвинувачення і врахування вразливості потерпілих від кримінальних правопорушень такого характеру.

Стамбульська конвенція передбачає, що сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів згідно з основними принципами прав людини та з огляду на гендерне розуміння насильства для забезпечення ефективного розслідування та кримінального переслідування правопорушень, установлених відповідно до цієї конвенції.

Що специфічного має Стамбульська конвенція стосовно руху подібних кримінальних проваджень?

Вказує, що розслідування або кримінальне переслідування мають не залежати цілком від повідомлення або скарги, яка подана жертвою. Провадження може продовжуватись навіть у тих ситуаціях, якщо жертва відкликає свою скаргу.

Джерела доказів

  • висновок експерта (судово-медична експертиза, дактилоскопічна, судово-біологічна; судово-психіатрична експертизи)
  • допит обвинуваченого;
  • допит свідків;
  • протокол огляду місця події;
  • протокол огляду відеозапису (у тому числі з нагрудної катери поліцейського);
  • протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, у тому числі щодо обшуку особи;
  • протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;
  • протокол огляду предмету;
  • заява про вчинення злочину;
  • протокол пред`явлення особи для впізнання;
  • протокол слідчого експерименту;
  • речові докази (наприклад, диск із записами із камер відеоспостереження, одяг тощо);
  • інші документи (свідоцтво про народження та інше).