Досудовий порядок оскарження рішень – адміністративних актів, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень: адвокат Ситников

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Як ефективно використати досудовий порядок вирішення спорів?», який провів Олександр Ситников, директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук.

На початку заходу лектор окреслив проблеми досудового врегулювання спорів, віднісши до них такі:

  • Переважає підзаконне регулювання та багато окремих процедур та законів;
  • Право особи приймати участь у розгляді його справи і бути вислуханою навіть не зафіксоване законодавством;
  • Заінтересовані особи не залучаються до прийняття адміністративних актів;
  • Адміністративні органи не мотивують негативні (несприятливі) управлінські рішення (адміністративні акти);
  • Особам не повідомляється про права та порядок оскарження адміністративних актів;
  • Адміністративні органи можуть відкликати, визнати недійсними чи скасувати власний акт практично без обмежень;
  • Адміністративне оскарження не ефективне.

Олександр Ситников навів визначення адміністративного оскарження як процедури перегляду адміністративного акта уповноваженим органом державної влади за заявою заінтересованої особи.

Лектор виділив складові частини процедури адміністративного оскарження:

  1. Суб’єкти процедури оскарження:
  • Суб’єкт звернення;
  • Суб’єкт розгляду;
  1. Об’єкт оскарження: порушення прав, свобод або інтересів особи;
  2. Предмет оскарження: адміністративний акт (рішення), дія або бездіяльність.
  3. Процедура (стадії) оскарження.
  4. Результат розгляду скарги обов’язково відображається в адміністративному акті.
  5. Подальший перегляд адміністративних актів можливий лише в судовому порядку.

Олександр Ситников детально проаналізував стадії розгляду адміністративних скарг:

  1. Подання скарги: форма, зміст та строки подання;
  2. Початок адміністративного провадження за скаргою: питання, пов’язані із прийняттям скарги до розгляду: порядок прийняття реєстрації скарги та інших матеріалів.
  3. Підготовка скарги до розгляду: витребування документів, пояснень, вчинення інших процедурних дій та надсилання йому додаткових матеріалів;
  4. Перегляд адміністративного акту за скаргою: процедура та порядок визначається законом;
  5. Результат розгляду скарги: рішення повинно бути обґрунтованим;
  6. Виконання рішення.

Лектор підкреслив, що важливим аспектом успішного розгляду скарги є дотримання строків звернення, адже скарга, подана з порушенням строку подання без поважних причин, залишається без розгляду.

Загальний строк адміністративного провадження встановлений статтею 80 Закону України «Про адміністративну процедуру», згідно якої скарга на адміністративний акт може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома особи, яка була учасником адміністративного провадження щодо прийняття зазначеного акта. Однак законодавством також встановлені інші строки подання скарги. Наприклад, згідно з абз. 1 п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Спеціальний 30-денний строк, поширюється на випадки, коли контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства (п. 56.12 ПКУ).

За результатами розгляду адміністративної скарги можуть бути прийняті такі рішення:

  1. Залишення скарги без розгляду;
  2. Відмова у задоволенні скарги;
  3. Задоволення скарги.

Олександр Ситников окреслив основні переваги та недоліки використання досудового порядку оскарження.

До переваг віднесено:

  • доступність: подання скарги в порядку адміністративного оскарження не вимагає спеціальних знань, залучення адвоката та в переважній більшості може бути реалізовано особою самостійно, на відміну від судового оскарження, що в більшості випадків вимагає залучення адвоката;
  • оперативність: строки розгляду скарг в порядку адміністративного провадження на практиці є значно коротшими порівняно із судовим розглядом, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності;
  • безоплатність: адміністративне оскарження є безоплатним, на відміну від судового, що в більшості випадків передбачає сплату судового збору, окрім винятків, коли судовий збір не сплачується;
  • результативність: у результаті розгляду адміністративної скарги уповноваженим органом може бути прийнято рішення по суті, на відміну від судового розгляду, у випадках коли суд не може втручатися в дискреційні повноваження органів публічної адміністрації.

Серед недоліків визначені:

  • низька ефективність: у результаті розгляду більша частина скарг залишається без задоволення. Зокрема під час розгляду податкових спорів відповідно до даних, розміщених на офіційному сайті Державної податкової служби України, в результаті адміністративного оскарження у 2019 році було скасовано 23,4% оскаржуваних податкових повідомлень-рішень;
  • суб’єктивність та упередженість: під час розгляду скарг у порядку адміністративного провадження відсутні ефективні механізми забезпечення неупередженості та безсторонності, які наявні під час розгляду справи у суді;
  • відсутність реальних механізмів оскарження в окремих випадках: така ситуація має місце, зокрема, в разі відсутності органу вищого рівня, що може виступати суб’єктом розгляду скарги, наприклад, під час оскарження рішень органів місцевого самоврядування;
  • залишається відкритим питання корупційних ризиків і загального рівня недовіри до органів державної влади в Україні, що значно вище, ніж у багатьох європейських країнах.

Наостанок лектор відповів на питання: як ефективно використати досудовий порядок для захисту в суді? Зокрема, під час підготовки та розгляду скарги скаржник має можливість:

  • отримати (витребувати) необхідні документи (або вони можуть бути надані самим органом і ви без особливих труднощів будете їх мати),
  • ознайомитись із матеріалами адміністративного провадження та отримати їх копії,
  • з’ясувати позицію державного органу по своїй скарзі, яку потім використає у побудуванні своєї стратегії захисту в суді.

У деяких випадках можливо «продовжити» строк для підготовки позовної заяви.

Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.