Сторони можуть установити й інший момент відліку початку та припинення строку дії договору найму (оренди) у самому договорі.
12 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Скай Банк» про стягнення
заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлових приміщень та заборгованості за відшкодування страхового платежу.
Позивач зазначив, що в березні 2016 року між ним та ПАТ «Регіон -Банк», правонаступником якого є ПАТ «Скай Банк», було укладено договір оренди
нежитлових приміщень. 09 червня 2017 року за його ініціативи цей договір було
розірвано. Банк, у порушення умов договору, не сплатив орендну плату за березень–травень 2017 року та з 01 до 09 червня 2017 року.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду, яким позов задоволено,
скасовано у частині стягнення страхового платежу у розмірі 98 679 грн та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині. Зменшено розмір пені до 39 855 грн, а також розмір 3 % річних до 4 615 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач не спростував
наявність заборгованості з орендної плати за указаний позивачем період. Той факт, що представник позивача не з`явився для складення акта 01 червня 2017 року, висновку про припинення договору 09 червня 2017 року не спростовує, оскільки сторони домовились про те, що припинення договору оформлюється актом приймання-передачі предмета оренди, що був підписаний сторонами саме 09 червня 2017 року. Суд не перевірив розрахунки позивача у частині суми й періоду нарахування пені та 3 % річних, а вимоги про відшкодування страхового платежу в розмірі 98 679 грн є недоведеними.
Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом
(актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається
обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від
орендодавця до орендаря.
Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди.
За змістом пункту 8.5 договору оренди договір може бути розірваний достроково за згодою сторін або якщо орендар за два місяці повідомить про це письмово орендаря.
У пунктах 2.1, 2.4 договору оренди передбачено, що фактична передача приміщення оформлюється актом приймання-передачі, підписаним сторонами.
По закінченню терміну дії цього договору або у випадку розірвання чи визнання
його недійсним за рішенням суду орендар повертає орендодавцю приміщення.
Повернення приміщення здійснюється за актом приймання-передачі.
Районний суд, з яким у відповідній частині погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач не спростував наявності заборгованості з орендної плати за березень-травень 2017 року, а також з 01 до 09 червня 2017 року, оскільки договір оренди припинив свою дію з моменту
фактичної передачі нежитлового приміщення орендодавцю у день підписання
сторонами акта приймання-передачі, що передбачено положеннями ЦК України
та умовами договору. До дня передачі приміщення орендар фактично здійснював користування орендованим майном, а тому несе обов`язок зі сплати орендної плати.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі No 640/12616/17 (провадження No 61-48975св18) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/82526286
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року в справі No 431/3600/15-ц (провадження No 61-19198св18) https://reyestr.court.gov.ua/Review/76536401