У кримінальному провадженні №62019000000000639 (справа №991/3949/25 Вищого антикорупційного суду, провадження №1-кп/991/59/25) — тому самому, яке в медіа отримало назву “справа шашличків” за жаргоном, яким, за версією слідства, учасники схеми між собою називали арештоване майно, продане за копійки, — головним обвинуваченим є юрист і колишній керуючий партнер великої юридичної фірми Андрій Довбенко. Із квітня 2023 року він перебуває в розшуку, судовий розгляд щодо нього ведеться заочно, у режимі спеціального судового провадження, а сам він, за повідомленнями преси, живе у Великій Британії й бере участь у засіданнях ВАКС через відеозв’язок.
Поки він домагається політичного притулку за кордоном, справа в Україні рухається вкрай повільно: з 17 серпня по 18 вересня 2026 року — колегія суддів Вищого антикорупційного суду ухвалила три процесуальні рішення в цьому провадженні, і в усіх трьох відхилила клопотання сторони захисту, а в одному — додатково призначила підсудним захисників за призначенням замість обраних ними адвокатів, які не з’явилися в засідання.
Хто такий Довбенко і звідки взялася назва “шашлики”
За версією слідства, назва пішла від жаргону самих учасників схеми: майно, яке АРМА мало зберігати як речовий доказ до вироку в чужих кримінальних справах, вони між собою називали “шашликом”, а його продаж заздалегідь визначеним покупцям за цінами в рази нижчими за ринкові — “смаженням”. У такий спосіб, за оцінками, реалізували земельні ділянки в Одеській області (у 18 разів дешевше ринку), річковий пісок, карбамід і зернові культури; загальний розмір збитків у відкритих джерелах оцінюють у 440–485 млн грн.
Андрій Довбенко, 1986 року народження, уродженець Калуша, — випускник юридичного факультету Києво-Могилянської академії, який починав кар’єру в PwC та Ernst & Young, а з 2011 року розвивав власну практику разом із кіпрською фірмою “Андреас Неоклеус і Ко”; у 2016–2018 роках очолював як керуючий партнер юридичну фірму Evris (правонаступницю “Неоклеус і Довбенко”), яка за цей час увійшла до “золотої ліги” українських юридичних фірм. У 2018 році він залишив адвокатську практику заради власного венчурного фонду в сфері ІТ та блокчейн-технологій.
Публічний інтерес до постаті Довбенка посилюють і його особисті зв’язки з оточенням колишнього керівництва Офісу Президента. На весіллі Довбенка з його нинішньою дружиною, колишньою очільницею громадської організації “Асоціація правників України” Ганною Огренчук, у серпні 2019 року в Сен-Тропе, за повідомленнями преси, був присутній колишній керівник Офісу Президента Андрій Богдан.
Інші обвинувачені та формальні реквізити справи
Кримінальне провадження зареєстроване Національним антикорупційним бюро України 11 травня 2019 року; Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду 1 травня 2025 року, а перше підготовче судове засідання призначили 23 травня 2025 року. Обвинувачення в цій справі висунуто одинадцятьом особам. Крім Довбенка, за даними відкритих джерел, серед обвинувачених — колишній голова АРМА Антон Янчук, колишній генеральний директор ДП “СЕТАМ” Віктор Вишньов і колишній начальник управління менеджменту активів АРМА Віталій Різник, а також двоє оцінювачів майна, засновник приватної компанії й четверо адвокатів; конкретна роль кожного з них у самих ухвалах, з якими ознайомилася редакція, не розкривається. Ідентифікація Довбенка як обвинуваченого саме в цьому провадженні (а не лише в однойменному, за версією слідства, розшуку) підтверджується збігом реквізитів: особа, яка згідно з ухвалами народилася 1986 року в м. Калуш Івано-Франківської області, обвинувачується за тими самими статтями (ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України), які НАБУ ще в оголошенні про розшук від 10 квітня 2023 року публічно інкримінувало саме Довбенку; 19 квітня 2023 року ВАКС заочно обрав щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Серед одинадцятьох обвинувачених у матеріалах цього провадження є також особа, зареєстрована та яка проживає на території Російської Федерації, — це випливає з відкритої (неанонімізованої в цій частині) інформації в самих судових ухвалах.
Частині обвинувачених, окрім службового зловживання і заволодіння майном, інкриміновано також підроблення документів (частини друга, третя і четверта статті 358 Кримінального кодексу України) та несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем (стаття 361 у редакції, чинній до 2 квітня 2022 року, та стаття 361-2) — останнє найімовірніше стосується саме електронної системи торгів “СЕТАМ”, хоча самі ухвали, з якими ознайомилася редакція, деталей цього епізоду не розкривають. Цивільним позивачем у цьому провадженні визначено ТОВ “Кернел-Трейд”, а потерпілим — Золочівську сільську раду Бориспільського району Київської області.
Заміна захисників, які не з’явилися в засідання
17 серпня 2026 року — у день чергового підготовчого засідання, яке на той момент тривало вже понад чотирнадцять місяців, — до ВАКС надійшли клопотання про відкладення засідання від захисників двох обвинувачених. Захисники першого з них обґрунтували клопотання тим, що того самого дня беруть участь у засіданні Самарського районного суду м. Дніпра за іншим кримінальним провадженням; захисники другого — тим, що перебувають у щорічній відпустці з 10 по 19 серпня 2026 року включно на підставі наказів адвокатського об’єднання, виданих 7 серпня 2026 року.
Колегія суддів відхилила обидва клопотання по суті (відклавши не саме засідання, а забезпечивши його проведення за участю інших захисників) і вказала на низку обставин, які вважала свідченням зловживання процесуальними правами: обидві сторони захисту звернулися з клопотаннями одночасно; захисники першого обвинуваченого свідомо обрали участь у засіданні іншого суду, знаючи про відсутність в обвинуваченого інших захисників; захисники другого обвинуваченого знали про накази щодо відпустки заздалегідь, однак повідомили суд про неможливість з’явитися лише в день самого засідання. Це — оцінка й висновок самого суду щодо мотивів захисників, викладені в тексті ухвали; власна версія захисників щодо причин, з яких вони не повідомили суд раніше, у документі, з яким ознайомилася редакція, не наведена, а факт одноразового звернення з клопотанням про відкладення сам собою не є доведеним свідченням навмисного затягування процесу.
Обґрунтовуючи рішення, суд послався на практику Європейського суду з прав людини: у рішенні у справі “Гювеч проти Туреччини” (Guvec v. Turkey, 20 січня 2009 року) ЄСПЛ визнав, що держава загалом не відповідає за дії захисника обвинуваченого, однак у разі явної неспроможності захисника забезпечити ефективне представництво національні органи влади зобов’язані втрутитися; у рішенні у справі “Карпюк та інші проти України” (заяви №30582/04 і №32152/04, 6 жовтня 2015 року) Суд зазначив, що право обирати захисника не є абсолютним і може бути обмежене, якщо цього вимагають інтереси правосуддя, зокрема уникнення невиправданих затримок розгляду справи, — з посиланням на рішення у справі “Круассан проти Німеччини” (Croissant v. Germany, 25 вересня 1992 року). На цій підставі суд доручив Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити обом обвинуваченим захисників за призначенням і забезпечити їхню безперервну участь у процесі незалежно від подальшої участі в ньому захисників, обраних самими обвинуваченими.
Відмовлено в поверненні обвинувального акта прокурору
18 серпня 2026 року та сама колегія суддів розглянула клопотання про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків — із такими клопотаннями звернулися щонайменше семеро з одинадцяти обвинувачених та їхні захисники. У задоволенні клопотань відмовлено; суд обмежився оголошенням резолютивної частини ухвали, скориставшись правом, передбаченим частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, а повний текст із мотивуванням мав бути проголошений 24 серпня 2026 року.
Відмовлено у відводі прокурорів
18 вересня 2026 року колегія розглянула заяву захисника одного з обвинувачених про відвід двох прокурорів у цьому провадженні. У задоволенні заяви також відмовлено, і так само в порядку частини другої статті 376 Кримінального процесуального кодексу України суд оголосив лише резолютивну частину — повний текст ухвали мав бути проголошений 23 вересня 2026 року.
Що це означає
Із трьох ухвал, з якими ознайомилася редакція, випливає послідовна картина: упродовж місяця суд відхилив усі клопотання сторони захисту, з якими вона зверталася, — про відкладення засідання (задоволене лише в частині забезпечення захисту через нових захисників, а не відкладення самого розгляду), про повернення обвинувального акта прокурору та про відвід прокурорів. Одночасно суд вжив рідкісного для приватно обраного захисту заходу — призначив обвинуваченим захисників за призначенням, що діють паралельно з обраними адвокатами. Слід враховувати, що по двох із трьох ухвал (про повернення обвинувального акта і про відвід прокурорів) відкрито наразі лише резолютивні частини без мотивування, а тому оцінити обґрунтованість цих двох відмов по суті на цьому етапі неможливо.
Загальна тривалість підготовчого провадження — яку сама колегія суддів у своїй ухвалі оцінила як таку, що перевищує чотирнадцять місяців, а з моменту скерування обвинувального акта до суду минуло вже понад шістнадцять місяців, — ставить перед стороною захисту та судом однакове за юридичною вагою питання, що випливає зі статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: право на розгляд справи упродовж розумного строку належить обвинуваченому так само, як і право на захисника на власний вибір, і жодне з цих прав саме собою не є підставою для обмеження іншого — питання в кожному конкретному випадку полягає в тому, чи були затримки, зумовлені діями сторони захисту, дійсно невиправданими, а не в тому, чи мав суд формальні повноваження втрутитися.
Читайте також на ADVOKAT POST
- НАБУ розшукує організатора злочинної групи, викритої на махінаціях з арештованим майном, члена АПУ Андрія Довбенко — оголошення НАБУ про розшук у 2023 році за тим самим кримінальним провадженням №62019000000000639, якому присвячений цей матеріал.
- “Розумні строки” протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним – адвокат Максим Гусляков — проблема надмірної тривалості судового розгляду, безпосередньо застосовна до цього провадження, яке триває від 2019 року.
- Повернення обвинувального акту. Судова практика: адвокат Ірина Гловюк — підстави й практика застосування інституту повернення обвинувального акта прокурору, клопотання про яке суд відхилив у цій справі.
- Положення ст. 77 КПК передбачають підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача й не підлягають розширеному тлумаченню — практика застосування підстав для відводу прокурора, релевантна для оцінки заяви про відвід, відхиленої в цій справі.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST