Увечері 30 жовтня 2026 року суддя Конституційного трибуналу Польщі Анна Корвін-Пьотровська розпорядилася про місячну перерву в службових обов’язках голови Трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського і взяла керівництво судом на себе як суддя з найдовшим стажем.
Того ж дня міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек передав до Трибуналу п’ять клопотань про зняття з них імунітету для притягнення до кримінальної відповідальності.
Біля будівлі суду у Варшаві розгорнули поліцію. Свєнчковський, Соханський та сам Трибунал на своїй сторінці в соцмережі заявили, що керівництво суду залишається незмінним, а учасники цих дій вчиняють «державний переворот».
Про події повідомляють Rzeczpospolita, RMF24, Al Jazeera з посиланням на AP і Reuters та BBC.
Як розгорталися події
За даними видання Rzeczpospolita, розпорядження про перерву видано на підставі ст. 130 Закону «Про устрій загальних судів». Ця норма дозволяє голові суду або міністру юстиції негайно відсторонити суддю на строк до місяця, якщо цього вимагають «повага до суду або істотні інтереси служби». Обов’язки голови перейшли до Корвін-Пьотровської як судді з найдовшим стажем. Вона є однією із суддів, яких Сейм обрав у березні 2026 року і яких президент Кароль Навроцький відмовився приводити до присяги.
Поліцію викликала Корвін-Пьотровська, пославшись на можливу загрозу життю та здоров’ю суддів і працівників Трибуналу. Варшавська поліція заявила, що діє з повагою до незалежності суду, перебуває лише на зовнішній території і в будівлю не заходила. Біля Трибуналу зібралися прихильники опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS).
За даними поліції, трьох осіб затримали за кидання небезпечних предметів. Свєнчковський намагався потрапити до будівлі, але поліцейський кордон його не пропустив.
Президент Навроцький перервав переліт до Сенегалу й увечері повернувся до Варшави.
Журек пояснив, що чотири клопотання стосуються згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Свєнчковського, п’яте — Соханського. Разом вони мають 224 сторінки, до них додано 50 томів матеріалів.
За словами міністра, підставою є те, що керівництво Трибуналу не допускало до роботи суддів, обраних Сеймом. Подаючи клопотання, Журек передав їх судді з найдовшим стажем, оскільки щодо неї клопотань немає.
Позиції сторін
Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що відновлення верховенства права після років правління PiS є «складним, інколи болісним процесом, який потребує рішучих дій». PiS назвала події нападом на конституційний лад. Свєнчковський назвав дії Корвін-Пьотровської узурпацією, а Соханський заявив, що не знає норм, які дозволяли б так втручатися в незалежність Трибуналу і судді.
Професор Марцін Мацьчак, критик судової реформи часів PiS, заявив, що відсторонення не має правових підстав, а зображення озброєної поліції біля Трибуналу матимуть наслідки, протилежні верховенству права, на роки вперед.
Контекст
Спір триває з 2015 року, коли уряд PiS обрав до Трибуналу суддів на вже зайняті посади. ЄСПЛ у справі «Ксеро Флор проти Польщі» (Xero Flor w Polsce sp. z o.o. v. Poland, заява № 4907/18, 7 травня 2021 року) визнав, що Трибунал у складі з такою особою не є «судом, встановленим законом». На ці рішення європейських судів чинний уряд посилається, відмовляючись публікувати рішення Трибуналу.
Президенти Анджей Дуда та Кароль Навроцький ветували законопроєкти уряду щодо реформи Трибуналу.
За даними BBC, Венеційська комісія цього місяця закликала Навроцького привести до присяги обраних Сеймом суддів. Загальні збори суддів Трибуналу заплановано на 3 листопада.
Що це означає
Аналітично. Польська ситуація показує межі, за якими відновлення верховенства права може саме вступити в суперечність із ним. Ключове юридичне питання — чи може ст. 130 Закону «Про устрій загальних судів», розрахована на суддів загальних судів, застосовуватися до голови Конституційного трибуналу, статус суддів якого регулює окремий закон. Саме на відсутності такої підстави наголошують і прихильники PiS, і частина критиків реформ PiS. Водночас Свєнчковський фактично блокував роботу обраних Сеймом суддів, що, за позицією уряду, і є підставою для кримінального переслідування.
Для України, яка проходить шлях до ЄС із вимогами щодо незалежності Конституційного Суду, справа важлива як приклад того, що навіть легітимна мета — усунення наслідків неналежного формування суду — потребує легітимних засобів. Відсторонення суддів адміністративним розпорядженням за участю поліції створює прецедент, яким може скористатися будь-яка наступна влада.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Конституційний трибунал Польщі практично не працює: справи лежать без руху з 2016 року — щойно обраний суддя розкрив масштаб паралічу — передумови кризи.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
