Якщо договором оренди покладено на наймача обов’язок укладання договору страхування, але не передбачено жодних правових наслідків, ризик знищення або пошкодження несе власник майна

22 вересня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про відшкодування
збитків, завданих у зв`язку із втратою майна.

Суд встановив, що між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди
кафе з літнім майданчиком. Згідно умов договору оренди ФОП ОСОБА_2 як орендар зобов`язана була застрахувати орендоване майно, але цієї умови договору не виконала. Об`єкт оренди було знищено внаслідок підпалу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із того, що немає доказів вини відповідача у знищенні належного позивачеві майна, оскільки пожежа сталася за участю третіх осіб.

Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги,
апеляційний суд виходив із того, що відповідач повинен відшкодувати позивачеві збитки, завдані пожежею, оскільки він не виконав взятого на себе зобов`язання застрахувати орендоване майно.

Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду й залишив у силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, змінив його мотивувальну частину та зробив такі правові висновки.

Якщо договором або законом встановлено обов’язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм, постає питання про правові наслідки
невиконання такого договірного обов’язку, оскільки ні у ст атті 771 ЦК України, ні в параграфі 1 глави 58 ЦК України вони не визначаються. Сторони можуть
самостійно визначити в договорі такі правові наслідки, зокрема передбачити
штраф або встановити додаткову підставу відмови чи розірвання договору або
відшкодування збитків.

За відсутності встановлення в договорі правових наслідків більш справедливим і розумним є застосування на підставі аналогії закону частини другої статті 12
Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої в разі невиконання обов’язку стороною, яка повинна згідно з договором оренди землі застрахувати об’єкт оренди, друга сторона може застрахувати його і зажадати від іншої сторони відшкодування витрат на страхування.

Стаття 772 ЦК України визначає розподіл ризику між наймодавцем і наймачем лише у разі затримки наймачем повернення речі, тому її належить тлумачити та застосовувати у взаємозв’язку зі статтею 323 ЦК України.

За загальним правилом ризик випадкового знищення та випадкового
пошкодження майна несе його власник (стаття 323 ЦК України). Сторони в договорі найму не позбавлені можливості передбачити, що такий ризик покладається на наймача і під час найму, а не лише в разі затримки повернення орендованої речі.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що в разі виконання наймачем свого
обов’язку щодо страхування орендованого майна він мав би змогу звернутися до страхової компанії про відшкодування майнової шкоди, що заподіяна його майну
третіми особами.

Водночас у договорі найму сторони не передбачили жодних правових наслідків неукладення наймачем договору страхування і не поклали на наймача ризик випадкового знищення або пошкодження предмета найму, а тому такий ризик
несе власник майна.

Суди встановили, що завдання майнової шкоди відбулося невстановленими
особами внаслідок підпалу.

Апеляційний суд не врахував, що порушення наймачем договірного обов’язку
укласти договір страхування, за відсутності відповідного правового наслідку в договорі та відсутності перерозподілу ризику випадкового знищення майна,
не є підставою для відшкодування шкоди.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 22 вересня 2021 року в справі No 207/3254/18 (провадження No 61-2259св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100644122