Потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров’ю, а слідчий зобов’язаний прийняти ці документи для з’ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою.
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 119, ч. 2 ст. 187 КК, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – за ч. 2 ст. 187 КК. За ухвалою апеляційного суду зазначений вирок залишено без змін.
У касаційній скарзі викладені доводи щодо недопустимості висновку експерта про спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, скільки він складений на підставі медичної документації, яка отримана органом досудового розслідування з порушенням вимог КПК.
ВС залишив оскаржувані судові рішення без змін.
Відповідно до положень частин 1–3 ст. 22 КПК кримінальне провадження
здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання
сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами,
встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію
інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх
процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Відповідно до статей 3, 56 КПК потерпілий є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому.
Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров’ю, а слідчий зобов’язаний
прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з’ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий
скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об’єктом експертного дослідження. За інших обставин, тобто якщо потерпілий не згоден
надати наявні в його розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них, слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК.
Тобто медична документація може бути отримана в інший спосіб, також
передбачений КПК, а саме – добровільно надана безпосередньо потерпілою
особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку
неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів.
Як убачається з матеріалів провадження, висновок експерта був складений на підставі постанови слідчого і для проведення цього висновку було надано
медичну картку стаціонарного хворого – потерпілого. Будь-яких заперечень з приводу надання медичної документації для проведення експертизи потерпілий
не висловлював. А тому твердження сторони захисту, що медична документація,
покладена в основу висновку експерта, отримана з порушенням вимог КПК, не ґрунтуються на вимогах закону.
Детальніше з текстом постанови ВС від 18.06.2020 у справі No 740/2536/17 (провадження No 51-634км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/89929185
Аналогічну правову позицію ВС висловив у постановах:
- від 18.02.2020 у справі No 344/4693/15-к (провадження No 51-2303км19), детальніше з тестом якої можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/87857691
- від 13.10.2020 у справі No 185/1230/18 (провадження No 51-6537км19), детальніше з текстом якої можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92315070