Якщо прокурор подає не нову апеляційну скаргу, а лише доповнення до вже поданої апеляційної скарги, то така скарга підлягає поверненню. Доповнення подаються до апеляційної скарги, за якою вже відкрито апеляційне провадження.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд задовольнив
клопотання захисників та повернув прокурору обвинувальний акт з реєстром
матеріалів досудового розслідування для усунення недоліків та виконання вимог КПК.
Апеляційний суд залишив без руху апеляційну скаргу прокурора та встановив 5-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги,
зазначених у ній, оскільки усупереч положенням ст. 396 КПК апеляційна скарга
прокурора не містила обґрунтування того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскарженої ним ухвали місцевого суду.
Згодом апеляційний суд повернув прокурору апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду та подані доповнення до цієї скарги з до датками, оскільки згідно
зі ст. 403 КПК доповнення подаються до апеляційної скарги, за якою вже відкрито апеляційне провадження, а прокурор, подаючи доповнення до апеляційної скарги, яку було залишено без руху, фактично не усунув недоліки апеляційної скарги, оскільки ним не було подано нової апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк. Свою ухвалу апеляційний суд мотивував положеннями п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК, відповідно до яких апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вважає, що апеляційний суд
дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності повернення апеляційної скарги прокурора у зв’язку з тим, що прокурор не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
У касаційній скарзі прокурор зазначає, що ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора повернуто через неусунення недоліків та неподання нової апеляційної скарги в установлений строк відповідно до п. 1 ч. З ст. 399 КПК.
Прокурор вважає, що, приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції не дослідив зміст документа, поданого прокурором, в якому, в тому числі, вже були посилання про те, що цей документ є саме апеляційною скаргою, а формально лише звернув увагу на його назву, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
У цьому випадку йдеться про оскарження ували про повернення обвинувального акта прокурору. Відмова в апеляційному оскарженні такої ухвали не перешкоджає прокурору звернутися до суду першої інстанції із виправленим
обвинувальним актом для розгляду справи по суті за умови дотримання відповідних процесуальних строків.
Таким чином, у цьому кримінальному провадженні суворе дотримання судом
апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону щодо форми
та змісту апеляційної скарги хоч і позбавило прокурора можливості здійснення
перевірки судом вищої інстанції законності, обґрунтованості та вмотивованості
судового рішення під час апеляційного розгляду, але не призвело до порушення
права на справедливий судовий розгляд в цілому та на доступ до суду зокрема, адже було пропорційним та обумовленим легітимною метою виконання завдань
кримінального провадження, а саме дотримання належної правової процедури.
Як вбачається з тексту ухвали місцевого суду 13.12.2021 було складено та проголошено резолютивну частину судового рішення відповідно до ч. 2 ст. 376
КПК. Повний текст ухвали місцевого суду про повернення обвинувального акту було виготовлено 20.12.2021. 17.12.2021 прокурором було подано апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду від 13.12.2021. Ухвалою судді апеляційного суду
від 10.01.2022 апеляційну скаргу прокурора залишено без руху оскільки в апеляційній скарзі не зазначено мотиви та обґрунтування та встановлено п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги, зазначених у ній. 20.01.2022 прокурор подав до апеляційного суду доповнення до апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду від 13.12.2021.
Таким чином, будучи ознайомленим із повним текстом оскаржуваної ухвали ще з 20.12.2021, прокурор лише через місяць звернувся до суду апеляційної інстанції із доповненнями до раніше поданої апеляційної скарги. При цьому, як визнає і сам прокурор у касаційній скарзі, помилково зазначив назву документу «Доповненням до апеляційної скарги» замість «Нова апеляційна скарга».
Тож, Суд доходить висновку про те, що у цьому кримінальному провадженні
прокурор не був позбавлений ані часу та умов, ані процесуальних можливостей
для реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення. Однак прокурор не поставився відповідально до виконання своїх процесуальних
обов’язків суворо дотримуватися визначеної законом форми звернення до суду апеляційної інстанції, не використав добросовісно всіх наявних в його розпорядженні процесуальних механізмів інституту апеляційної скарги, не виконав належним чином вимог, викладених в ухвалі суду про залишення його апеляційної скарги без руху, та не виправив у передбачений законом спосіб недоліки поданої ним скарги, що призвело до постановлення оскаржуваної ухвали суддею апеляційного суду.
Детальніше з текстом постанови ВС від 04.10.2022 у справі No 761/1799/16-к (провадження No 51-1487км22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106757992.