Якщо суд дійде висновку, що справа хоча й малозначна в силу закону, але складна, він може її розглянути в порядку загального позовного провадження: суддя Сакара

Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду к. ю. н., доцент Наталія Сакара сказала на лекції в рамках онлайн-навчання для правників «Касаційні фільтри: забезпечення сталості та єдності судової практики у справах спрощеного позовного провадження».

Про це повідомляє прес-служба Судової влади.

Доповідачка звернула увагу на п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, який до малозначних відносить справи про захист прав споживачів та справи, ціна позову в яких не перевищує 250 прожиткових мінімумів. Але якщо в позові заявлено одночасно майнові та немайнові вимоги, наприклад про визнання недійсним кредитного договору та захист прав споживачів, і немає ціни позову, то справа не є малозначною в силу закону.

Друга категорія – справи, які можуть визнаватися малозначними судом (справи незначної складності, п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Наталія Сакара зауважила, що національне законодавство не визначає критеріїв незначної складності справи, але вони визначені в рішеннях Європейського суду з прав людини (див. слайд 3 презентації).

Крім того, лекторка зауважила, що не можна ототожнювати поняття «малозначна справа» і «спрощене провадження», та розповіла, як вони співвідносяться. По-перше, у спрощеному провадженні можуть розглядатися не тільки малозначні справи. По-друге, малозначна справа не обов’язково має розглядатися в порядку спрощеного провадження. «Якщо суд дійде висновку, що справа хоча й малозначна в силу закону, але складна, він може її розглянути в порядку загального позовного провадження», – сказала Наталія Сакара.  

Важливим є питання, в якій інстанції суд може визнавати справу малозначною через її незначну складність. Доповідачка звернула увагу, що ЦПК України безпосередньо не встановлює стадії розгляду справи, на яких суд може визнати її малозначною через незначну складність. Лише зі змісту підпункту «г» п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України випливає, що це має робити суд першої інстанції (касаційне оскарження можливе, якщо суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково). Наталія Сакара зазначила також, що про це говорить і практика ЄСПЛ. Зокрема, він указав, що з метою уникнення «непередбачуваності обмеження права на доступ до суду» справа повинна визнаватися малозначною судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження.