Який порядок застосування положень п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК у системному зв’язку з положеннями ст. 173 ГПК, в якій визначено правила об’єднання і роз’єднання позовів?

Згідно із ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов’язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до
одного і того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними позовними
вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов’язані між собою одним і тим самим способом захисту прав
і законних інтересів.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу).

За змістом ч. 1 ст. 173 ГПК України правила об’єднання позовних вимог не дотримано, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов’язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними);
(2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч. 1 ст. 173 ГПК України, проте на них поширюється дія заборон, прямо визначених у частинах 4, 5 цієї статті.

Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об’єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на положення п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК
України.

Водночас аналіз змісту п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у системному зв’язку з положеннями ст. 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об’єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського
судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз’єднати позовні вимоги
за правилами ч. 6 ст. 173 ГПК України та розглянути кожну із заявлених вимог окремо.

Отже, суд з урахуванням конкретних обставин має право застосувати положення ч. 6 ст.173 ГПК України як у разі дотримання правил об’єднання позовних вимог, так і у випадку порушення цих правил. Однак вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яку він застосовує (або не застосовує) за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Проте у будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та на них не
поширюється дія заборон, визначених у частинах 4, 5 ст. 173 ГПК України, суд не має підстав для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявляє позивач клопотання про об’єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.