ЄСПЛ розпочав розгляд справи проти Росії про зникнення десяти українських дітей з Криму

22 вересня 2026 року Палата Європейського суду з прав людини провела у Страсбурзі публічне усне слухання у справі “Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia” (заява №6719/23, подана 14 січня 2023 року) — щодо питань прийнятності та суті заяви про десятьох українських дітей, чиє місцеперебування невідоме з 2014 року.

Про це повідомив ЄСПЛ.

Обставини справи

Заявниками є десять дітей — громадян України за народженням, яким у 2014 році було від одного до п’яти років. Вони перебували під опікою держави в закладах для дітей, позбавлених батьківського піклування, у Криму на момент встановлення Росією ефективного контролю над півостровом 27 лютого 2014 року.

За твердженням Української Гельсінської спілки з прав людини, яка подала заяву від їхнього імені, після цього близько чотирьох тисяч дітей, позбавлених батьківського піклування, автоматично оголосили громадянами Росії; заявники залишились у закладах, а російська влада приховувала інформацію про їхнє місцеперебування й ініціювала процедури усиновлення або влаштування в прийомні сім’ї. За наявними даними, частину заявників, можливо, вже усиновлено. Українська влада неодноразово вимагала їх передання, однак Росія відмовляла.

Правові питання

Перед судом поставлено питання про можливе порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканність) — у зв’язку з утриманням дітей у закладах, приховуванням їх місцеперебування та включенням до системи усиновлення, а також статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного життя) — у зв’язку з довільною зміною громадянства та розміщенням даних дітей на сайтах, пов’язаних з усиновленням.

Процесуальний контекст

Рішення провести публічне слухання суд ухвалив 10 липня 2026 року. Уряд Росії не подав до суду жодних зауважень щодо суті заяви. Уряд України та кілька неурядових організацій долучилися до провадження як треті сторони й подали письмові зауваження. Серед них — Центр прав людини ZMINA спільно з Public Interest Journalism Lab; в їхніх зауваженнях, за наявними повідомленнями, йдеться про запровадження Росією в Криму з 2014 року системи примусової передачі та громадянської асиміляції українських дітей — спрощеної процедури набуття російського громадянства, залучення дітей до військово-патріотичних програм на кшталт руху “Юнармія”, розміщення в російських сім’ях через опіку чи усиновлення та обмежень на виїзд дітей з півострова, — і про застосування тих самих методів на територіях, окупованих після 2022 року. Ця характеристика є позицією організацій-третіх сторін, яку суд ще має оцінити, а не встановленим судом фактом.

Чому це важливо

Це перша індивідуальна заява проти Росії, у якій ЄСПЛ у публічному слуханні розглядає саме механізм інституційного утримання, зміни громадянства та можливого усиновлення українських дітей із закладів Криму 2014 року — на відміну від міждержавної справи “Україна проти Росії (щодо Криму)”, яка встановлювала систематичність порушень Конвенції загалом. Правові позиції, які суд сформулює за результатами розгляду, потенційно застосовні до значно ширшого кола індивідуальних справ про депортацію та переміщення українських дітей із територій, окупованих після 2022 року, оскільки, за позицією третіх сторін, ідеться про той самий механізм, що застосовувався в Криму з 2014 року.

Читайте також на ADVOKAT POST