Кабінет Міністрів України 25 вересня 2026 року зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт № 16103 “Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо визначення особливостей застосування антикорупційних обмежень та врегулювання конфлікту інтересів в умовах проходження військової служби”.
Суб’єктом права законодавчої ініціативи є Кабінет Міністрів України, а вносить проєкт від його імені Прем’єр-міністр Сергій Корецький. Проєкт одержано Верховною Радою і передано на розгляд її керівництву; станом на дату підготовки матеріалу він ще не направлений до жодного профільного комітету.
Перший проєкт відкликано в день зміни уряду
Законопроєкт із тотожною назвою вже вносився раніше — за номером 13712 від 29 серпня 2025 року, тоді від імені Прем’єр-міністра Юлії Свириденко. Той проєкт пройшов частину законодавчої процедури: 1 вересня 2025 року його направили на розгляд профільному Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки (з залученням комітетів антикорупційної політики, освіти, організації державної влади, охорони здоров’я, бюджету та інтеграції до ЄС), 14 листопада 2025 року відбулося засідання комітету, а 10 лютого 2026 року резолюцією № 4775-IX його включили до порядку денного сесії. Однак 16 липня 2026 року проєкт № 13712 відкликано і знято з розгляду.
Ця дата — не випадковість: саме 16 липня 2026 року Верховна Рада призначила Сергія Корецького Прем’єр-міністром України, після того як 14 липня 2026 року у відставку пішов Кабінет Міністрів Юлії Свириденко (за її власними словами — у зв’язку з “необхідністю оновлення” уряду). Відкликання законопроєктів, внесених попереднім складом Кабінету Міністрів, при зміні його персонального складу — усталена парламентська практика, а не оцінка нового уряду щодо змісту конкретного проєкту: щойно сформований Кабінет Міністрів зазвичай вносить власні версії пріоритетних для нього законопроєктів від імені нового Прем’єр-міністра, навіть якщо їх зміст залишається тим самим. Це означає, що сама лише реєстрація № 16103 не свідчить про політичну підтримку чи, навпаки, опір цій реформі з боку нового уряду, — вона є очікуваним процедурним наслідком зміни Кабінету Міністрів.
Чого поки не можна встановити: чи змінився зміст проєкту
Офіційна картка законопроєкту № 16103 станом на дату підготовки матеріалу не містить ні тексту самого проєкту, ні пояснювальної записки, ні порівняльної таблиці — розділи супровідної документації порожні. Це означає, що перевірити, чи новий проєкт повністю відтворює текст № 13712, чи уряд Корецького вніс до нього змістовні зміни, наразі неможливо; це стане відомо лише після оприлюднення цих документів на сайті Верховної Ради.
До проєкту № 13712, для порівняння, при його реєстрації у вересні 2025 року додавалися текст закону, подання КМУ, пояснювальна записка, порівняльна таблиця, проєкт постанови, висновок про відсутність впливу на показники бюджету, а перед включенням до порядку денного — науково-експертний висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради із зауваженнями за результатами розгляду в першому читанні.
Конкретний зміст цих зауважень у відкритих джерелах не публікувався і потребує окремої перевірки за першоджерелом, коли текст висновку стане доступний повторно (якщо новий проєкт направлять на аналогічну експертизу).
У чому суть регульованої проблеми
Закон України “Про запобігання корупції” визначає військовослужбовців як осіб, уповноважених на виконання функцій держави, на яких поширюються загальні вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (зокрема статті 1, 3, 28–36 цього закону). Практична складність застосування цих загальних вимог саме у військовій службі пов’язана зі специфікою єдиноначальності та статутних відносин підпорядкування: типова ситуація конфлікту інтересів у цивільній публічній службі — це підпорядкування близької особи безпосередньому керівнику, тоді як в умовах війни, мобілізації та комплектування підрозділів деякі подібні ситуації (спільна служба близьких осіб в одному підрозділі, кадрові рішення щодо переведення чи заохочення) можуть виникати значно частіше і потребувати окремого, статутного порядку врегулювання, відмінного від загального цивільного механізму (самостійне повідомлення про конфлікт, самовідвід, передання повноважень іншій посадовій особі), — саме це, за назвою проєкту, і є предметом запропонованих змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ.
Без тексту самого проєкту неможливо оцінити, яким саме способом законодавець пропонує вирішити цю специфіку — прямим переліком статутних процедур, відсильною нормою до Закону “Про запобігання корупції”, чи якимось винятком із загальних вимог, що само по собі було б значно чутливішим питанням.
Що далі
Подальший рух проєкту № 16103 залежатиме від того, до якого комітету його направлять і чи повторить він шлях свого попередника — включно з можливим науково-експертним висновком і розглядом профільним комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Редакція продовжить стежити за оприлюдненням тексту законопроєкту, пояснювальної записки та порівняльної таблиці, щоб оцінити, чи є зміст цієї другої спроби реформи тотожним першій.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Законопроєкт «геніїв» права № 15354: красива боротьба з корупцією, яка суперечить Конституції, ЄКПЛ і свіжій позиції Верховного Суду — приклад критичного аналізу якості законопроєктів у сфері антикорупційного регулювання, застосовний і до оцінки нового проєкту після оприлюднення його тексту.
- Роз’яснення щодо оскарження дій командирів — адвокат Марія Островська — практичний контекст статутних відносин підпорядкування у Збройних Силах, у межах яких пропонується врегулювати конфлікт інтересів.
- Рішення КСУ щодо системи е-декларування та НАЗК — суміжна проблематика функціонування антикорупційної інфраструктури, застосовної загалом до осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.