Кабінет Міністрів України схвалив і вніс на розгляд Верховної Ради пакет законодавчих змін у сфері правосуддя, підготовлений Міністерством юстиції України.
Про це 11 вересня 2026 року повідомили офіційні джерела Мін’юсту.
До пакета увійшли два законопроєкти — щодо посилення захисту прав людини під час примусового виконання судових рішень та щодо кримінальних проваджень, здійснення яких унеможливлено внаслідок тимчасової окупації окремих територій України, — а також постанова Кабінету Міністрів про обов’язкову евакуацію засуджених, осіб, узятих під варту, та військовополонених із територій активних і можливих бойових дій.
Обидва законопроєкти є на стадії внесення до Верховної Ради і не пройшли навіть першого читання; постанова Кабінету Міністрів набирає чинності в порядку, встановленому для актів Кабінету Міністрів, конкретна дата набрання чинності в опрацьованих джерелах не наводиться і потребує перевірки за офіційним текстом акта.
Законопроєкт щодо кримінальних проваджень на окупованих територіях
Повна офіційна назва законопроєкту — «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо кримінальних проваджень, здійснення яких унеможливлено внаслідок тимчасової окупації окремих територій України через збройну агресію проти України». Реєстраційний номер і точна дата реєстрації в опрацьованих джерелах не наводяться і потребують перевірки за карткою законопроєкту на порталі Верховної Ради.
За змістом, викладеним у джерелах Мін’юсту, законопроєкт передбачає: вдосконалення процедури спеціального досудового розслідування (in absentia) щодо підозрюваного чи обвинуваченого, який відсутній через тимчасову окупацію; можливість оскаржити вирок, ухвалений за результатами такого провадження, після затримання засудженої особи та вручення їй копії судового рішення; додаткове регламентування доказування, судових та виконавчих процедур в умовах окупації. Чинний в Україні інститут спеціального досудового розслідування in absentia — не новий: він застосовується на підставі Закону України від 12.08.2014 № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» та статей 281, 323 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо осіб, оголошених у розшук у зв’язку з ухиленням від явки на виклик слідчого чи суду під час перебування на тимчасово окупованій території. Законопроєкт, за наявними відомостями, доповнює цей інститут саме механізмом перегляду вироку після затримання засудженого — раніше окремо не унормованим у такому вигляді.
Право на новий розгляд справи після засудження in absentia — стандарт статті 6 Конвенції
Право особи, засудженої за відсутності, на подальше оскарження вироку й отримання нового розгляду справи по суті — усталений елемент практики Європейського суду з прав людини за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні у справі Colozza v. Italy (заява № 9024/80, рішення від 12 лютого 1985 року) Суд визнав порушення статті 6 Конвенції, оскільки національні органи не доклали достатніх зусиль для повідомлення заявника про кримінальне провадження проти нього і водночас не забезпечили йому права на новий розгляд справи після засудження за відсутності; Суд наголосив, що неможливість проведення заочного судового розгляду може паралізувати кримінальне провадження, однак це саме по собі не звільняє державу від обов’язку належного повідомлення обвинуваченого. Велика палата Суду в рішенні у справі Sejdovic v. Italy (заява № 56581/00, рішення від 1 березня 2006 року) розвинула цей підхід, встановивши, що неможливість для особи, засудженої за відсутності, згодом домогтися нового розгляду справи по суті становить порушення статті 6 Конвенції — за умови, що не доведено, що ця особа недвозначно відмовилася від права з’явитися в суд або мала намір уникнути правосуддя.
Ці рішення стосуються заочного засудження особи, яка була належно повідомлена, але не з’явилася в суд за власним вибором, а не ситуації тимчасової окупації території України, коли особа фізично позбавлена можливості дізнатися про провадження чи взяти в ньому участь, — тому пряме перенесення висновків цих справ на український контекст є аналітичним припущенням автора цього матеріалу, а не встановленою ЄСПЛ позицією щодо саме такої категорії справ. Разом з тим загальний принцип — обов’язковість надання засудженому за відсутності реальної можливості оскаржити вирок і домогтися нового розгляду справи, якщо не встановлено його недвозначної відмови від права з’явитися, — є застосовним орієнтиром і для оцінки українського механізму спеціального досудового розслідування in absentia. Передбачена законопроєктом можливість оскарження вироку після затримання засудженого й вручення йому копії рішення структурно відповідає саме цьому стандарту: вирок, ухвалений за відсутності обвинуваченого, не стає остаточним і безальтернативним для нього назавжди, а може бути переглянутий, щойно особа отримає фактичну можливість реалізувати право на захист.
Законопроєкт щодо примусового виконання судових рішень
Повна офіційна назва — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту прав і свобод людини і громадянина під час примусового виконання рішень». За наявними відомостями, законопроєкт передбачає: звернення стягнення на пенсію боржника лише в тій частині, в якій її розмір перевищує встановлений законом прожитковий мінімум; збільшення строку зберігання на рахунку виконавця коштів, присуджених Європейським судом з прав людини, з одного року до п’яти років; розширення можливостей забезпечення виконання рішень про побачення з дитиною, зокрема із залученням психолога для встановлення причин небажання дитини контактувати з одним із батьків; уточнення строків подання документів у виконавчому провадженні під час воєнного стану та відновлення контрольних перевірок приватних виконавців.
Чинна загальна межа відрахувань із доходів боржника — не більше 50% заробітної плати чи іншого доходу, а для стягнення аліментів на неповнолітніх дітей — до 70%, — встановлена частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» і застосовується судами (зокрема підтверджена постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 161/20072/18). Пропонована в законопроєкті прив’язка межі стягнення з пенсії саме до прожиткового мінімуму — це окремий, додатковий захист для пенсіонерів-боржників, який не підміняє, а доповнює наведене загальне правило про 50%.
Постанова про евакуацію з місць несвободи
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо обов’язкової евакуації засуджених, осіб, узятих під варту, та військовополонених із територій активних і можливих бойових дій. За наявними відомостями, постанова визначає розподіл повноважень між військовим командуванням, військовими адміністраціями, а також установами попереднього ув’язнення, установами виконання покарань і таборами для військовополонених у процесі такої евакуації.
Чому це важливо
Для кримінальної практики, пов’язаної з провадженнями за державну зраду, колабораційну діяльність та інші злочини, вчинені на тимчасово окупованих територіях, — а такі провадження в останні роки масово здійснюються саме в порядку спеціального досудового розслідування in absentia, — питання про долю вироку після затримання засудженого чи його повернення на підконтрольну Україні територію має пряме практичне значення.
Запропонований механізм оскарження вироку після затримання засудженого — це, по суті, спроба закласти у вітчизняне регулювання гарантію, структурно узгоджену зі стандартом статті 6 Конвенції, сформульованим у практиці ЄСПЛ щодо права на новий розгляд справи після засудження за відсутності. Наскільки ця гарантія виявиться ефективною на практиці — зокрема, чи забезпечить вона справді новий розгляд справи по суті, а не суто формальну можливість подати скаргу, — залежатиме від остаточного тексту закону після проходження ним парламентських читань, який на цій стадії ще може змінюватися.
Окремо законопроєкт про примусове виконання рішень і постанова про евакуацію стосуються практичних, майнових і безпекових аспектів функціонування системи правосуддя в умовах війни, які прямо зачіпають права осіб, що перебувають під вартою чи відбувають покарання на територіях, наближених до бойових дій.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Процедура спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень in absentia — чинний порядок застосування інституту in absentia, який доповнює аналізований законопроєкт механізмом перегляду вироку після затримання засудженого.
- Щодо поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин пов’язаних із запровадженням воєнного стану — практика Верховного Суду щодо поновлення процесуальних строків з причин, пов’язаних із воєнним станом, — суміжне питання до передбаченого законопроєктом права оскаржити вирок після затримання.
- Розмір відрахувань із зарплати та інших доходів боржника не може перевищувати 50%: окрім аліментів на неповнолітніх дітей — 70% — чинна загальна межа відрахувань із доходів боржника, з якою співвідноситься пропонована в законопроєкті окрема межа стягнення з пенсії за прожитковим мінімумом.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.