Суд у місті Пула (Хорватія) 18 вересня 2026 року в закритому режимі розглянув запит Німеччини про видачу громадянина України Володимира Журавльова, підозрюваного в причетності до підриву газопроводів «Північний потік» і «Північний потік — 2» у Балтійському морі 26 вересня 2022 року. Колегія з трьох суддів вислухала позиції прокуратури й захисту, а також самого Журавльова, після чого відійшла до нарадчої кімнати; рішення станом на 19 вересня 2026 року не оголошено.
Журналістів і представників українського консульства до залу засідання не допустили. Це вже друга країна Європейського Союзу, яка розглядає німецький запит про видачу Журавльова: у жовтні 2025 року аналогічний запит відхилив суд у Варшаві.
Причетність Журавльова до підриву газопроводів не встановлена жодним обвинувальним вироком; він заперечує свою участь у диверсії.
Хронологія: від звільнення у Варшаві до затримання в Пулі
Окружний суд Варшави 17 жовтня 2025 року відмовив у задоволенні запиту ФРН про екстрадицію Журавльова і скасував його тимчасовий арешт, після чого його звільнили із зали суду. За наявними повідомленнями, суд вказав на недостатність наданих німецькою стороною документів (за оцінкою судді — обсягом менше однієї сторінки) для обґрунтування видачі; захист також наводив аргументи про залежність німецької судової системи від виконавчої влади та ризик порушення прав Журавльова в разі видачі. Повний текст мотивувальної частини рішення у відкритих джерелах відсутній, тому дослівне юридичне обґрунтування суду перевірити неможливо.
Європейський ордер на арешт, виданий Німеччиною, після звільнення Журавльова у Польщі залишався чинним. 19 серпня 2026 року поліція затримала його в аеропорту міста Пула. Судовий розгляд щодо екстрадиції, спершу призначений на 4 вересня 2026 року, перенесли після того, як 4 вересня 2026 року німецька сторона оновила ордер, додавши до раніше висунутих підозр кваліфікацію за ознаками воєнного злочину. Змістовних подробиць цієї нової кваліфікації, включно з конкретними нормами німецького права, у відкритих джерелах на момент підготовки матеріалу немає. Судове засідання відбулося 18 вересня 2026 року.
Позиція захисту
Адвокат Журавльова Микола Катеринчук повідомив, що засідання відбулося у закритому режимі: «Вони зробили закрите засідання, журналістів не пустили, нікого не пустили». За його словами, перекладач, який брав участь у процесі, висловив враження про недостатню обізнаність суддів колегії з контекстом російсько-української війни та обставинами справи «Північних потоків». Захист заявив про намір оскаржити рішення в апеляційному порядку, якщо суд ухвалить рішення про видачу. Катеринчук наголосив, що питання екстрадиції в цій справі має не лише юридичний, а й політичний вимір.
Сам Журавльов раніше публічно заперечував свою причетність до підриву, стверджуючи, що дізнався про нього з новин; водночас підтвердив, що як дайвер фізично здатний занурюватися на глибину близько 80 метрів, яка відповідає глибині вибухів, — не визнаючи це доказом власної участі.
Розбіжна практика в межах ЄС: паралельна справа Кузнєцова
Німеччина розшукує за цим самим провадженням про диверсію на «Північних потоках» і іншого громадянина України — Сергія Кузнєцова, затриманого в Італії. На відміну від Польщі, італійський суд 27 жовтня 2025 року санкціонував його видачу Німеччині, Касаційний суд Італії залишив це рішення чинним після оскарження захистом, і 27 листопада 2025 року Кузнєцова фактично передали німецькій стороні. Федеральна прокуратура Німеччини висунула йому обвинувачення у спільному вчиненні вибуху вибухової речовини та в антиконституційному саботажі за німецьким правом. Отже, у межах того самого розслідування щодо тих самих подій дві держави — члени ЄС уже дійшли протилежних висновків щодо обґрунтованості видачі різних підозрюваних Німеччині; Хорватії доведеться ухвалити власне рішення щодо ще одного учасника цього провадження.
Аналітичне зауваження, а не встановлений факт: пряме перенесення підстав, на яких Варшава відмовила у видачі в жовтні 2025 року, на розгляд у Хорватії ускладнюється тим, що ордер, розглянутий хорватським судом 18 вересня 2026 року, це вже оновлена версія з доданою кваліфікацією воєнного злочину, — обставина, якої не було в матеріалах, які оцінював польський суд.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Я оголосив голодування, бо італійська сторона ігнорує мої прохання і порушує мої права – адвокат Канестріні оприлюднив лист українця підозрюваного у підриві газопроводів — власне попереднє висвітлення ADVOKAT POST паралельної італійської справи про екстрадицію іншого українця, підозрюваного в тому самому провадженні щодо «Північних потоків».
- Тактика супроводу екстрадицій громадянина України в країнах Європи: адвокат Ірина Маліцька — огляд типових підстав для відмови у видачі громадян України за європейським ордером на арешт, застосовних до оцінки шансів захисту в цій справі.
- Прийняття судом рішення про відкритий або закритий судовий розгляд є його дискреційним повноваженням— позиція Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо меж дискреції суду при виборі формату судового розгляду; стосується українського процесуального права, а не хорватського, і наведена лише для ілюстрації загального підходу до подібних процесуальних заперечень.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.