Голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Ігор Панаід під час конференції, присвяченої семиріччю роботи ВАКС, заявив, що кількість обвинувальних чи виправдувальних вироків сама по собі не може бути критерієм якості роботи суду. Виступ Панаіда був присвячений темі виправдувальних вироків у справах про корупційні кримінальні правопорушення — одній із найбільш дискусійних як для професійної спільноти, так і для суспільства.
Статистика виправдувальних вироків
За наведеними Панаідом даними, загальнонаціональний показник виправдувальних вироків становить менше 2%, у Вищому антикорупційному суді як суді першої інстанції — близько 8%, а після апеляційного перегляду — близько 4,8%. Період, за який наведено ці показники, і методика їх підрахунку спікером не були деталізовані.
Позиція Голови Апеляційної палати ВАКС
За словами Панаіда, апеляційний перегляд має забезпечувати реальний, а не формальний судовий контроль за обвинуваченням. Виправдувальне чи обвинувальне судове рішення він охарактеризував як результат здійснення правосуддя, у межах якого суд виступає незалежним і неупередженим арбітром, забезпечує право на захист та оцінює, чи доведена винуватість особи належними, допустимими й достовірними доказами.
«Суд – це не елемент антикорупційної інфраструктури, який покликаний підтверджувати ефективність сторони захисту чи обвинувачення. Якщо винуватість особи доведена поза розумним сумнівом, суд має ухвалити обвинувальний вирок. Якщо ж обвинувачення не доведене в установленому законом порядку, суд не може компенсувати прогалини в доказуванні припущеннями», — зазначив Панаід.
Він також наголосив, що корупція завдає шкоди державі й суспільству та підриває довіру громадян до інституцій, а тому держава повинна мати дієві механізми її виявлення, розслідування та притягнення винних до відповідальності. Водночас, за його словами, результат кримінального провадження не може досягатися всупереч фундаментальним гарантіям справедливого судового розгляду.
Учасники дискусії
Дискусію модерував Станіслав Борис, голова Комітету з кримінального та кримінально-процесуального права Асоціації правників України. До обговорення долучилися керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко, перший заступник Директора Національного антикорупційного бюро України Денис Гюльмагомедов, заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Євген Петров і старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Суддя-спікер Вищого антикорупційного суду Інна Білоус про виправдувальні вироки: міф чи реальність? — детальна статистика виправдувальних вироків ВАКС за 2020–2024 роки (від 7 до 24% залежно від року) з іншого виступу судді ВАКС, яка дає змогу порівняти динаміку показника.
- Про міфи, якими живе Вищий антикорупційний суд, і реальність, яку бачать адвокати — протилежна за акцентами позиція представника адвокатури, яка розглядає невелику кількість виправдувальних вироків ВАКС як ознаку системної упередженості на користь обвинувачення.
- Окремі аспекти процесу доказування при судовому розгляді: суддя Павло Пархоменко — огляд стандартів доказування в кримінальному провадженні, включно зі стандартом «поза розумним сумнівом», на який прямо посилався Панаід.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.