Коли причини пропуску на апеляційне оскарження є поважними: КЦС ВС

Апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, а особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 2-881/07.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Згідно з підпунктом 13 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України 2004 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Частиною першою статті 294 ЦПК України 2004 року передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ОСОБА_4 не брала участі у справі в суді першої інстанції. Посилаючись на те, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 квітня 2007 року вирішено питання про її права та обов`язки, оскаржила його в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 квітня 2007 року залишено без руху у зв`язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження, не зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та доказів на їх підтвердження. Надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску зазначеного строку.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ураховуючи, що копію ухвали Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року ОСОБА_4 отримала 03 січня 2019 року, і станом на 07 лютого 2019 року вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконала, із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження не зверталася та не надала належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Посилання заявника на те, що вона 14 січня 2019 року направила на адресу апеляційного суду пояснення про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та підстав його поновлення є неспроможними, оскільки відповідно до інформації, яку містить сервіс відстеження поштових відправлень на офіційному веб-ресурсі ПАТ «УКРПОШТА», поштове відправлення за трек-номером 6500138754868 не зареєстроване в системі, що свідчить про відсутність такого поштового відправлення. Про не надходження зазначених пояснень до апеляційного суду свідчить і відповідь Одеського апеляційного суду від 12 липня 2019 року № 01.01-08/6/2019 на адвокатський запит від 11 липня 2019 року, відповідно до якої, під час перевірки інформації, яка міститься в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3» та поштових реєстрах, у період з 03 січня 2019 року по 15 січня 2019 року включно апеляційний суд не отримував поштове відправлення за трек-номером 6500138754868. У зазначений період до суду не надходили заяви ОСОБА_4 у справі № 2-881/07, і не реєструвалися в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 №475/97– ВР, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 7 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Ураховуючи наведене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, є законною та обгрунтованою.