Валентин Лучковський, адвокат, керуючий партнер АО «Лучковський і партнери», представник Хмельницької області у ВКДКА провів у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Конфлікт інтересів в адвокатській діяльності».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Один із основних принципів здійснення адвокатської діяльності є принцип уникнення конфлікту інтересів.
Відповідно до Хартії основних принципів європейської адвокатської професії (Charter of Core Principles of the European Legal Profession) до основних принципів, зокрема, належить принцип уникнення конфлікту інтересів як між різними клієнтами, так і між клієнтом і адвокатом.
Принцип уникнення конфлікту інтересів спрямований на:
- Забезпечення довірчих відносин між адвокатом та клієнтом;
- Неможливість використання конфіденційної інформації, отриманої від особи, проти самої особи і, відповідно на шкоду цій особі;
- Забезпечення об’єктивності та неупередженості адвоката під час виконання ним своїх професійних обов’язків;
- Забезпечення пріоритету інтересів клієнта, а відповідно вчинення адвокатом всіх необхідних дій під час надання правової допомоги та невчинення жодних дій, які мали би своїм результатом негативні наслідки для клієнта.
Визначення конфлікту інтересів міститься у пункті 8 частина 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та частині 1 статті 9 Правил адвокатської етики.
Зокрема, конфлікт інтересів – це суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Залежно від суб’єктного складу виділяють наступні види конфлікту інтересів:
І. Між інтересами клієнтів адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання), учасником якого є адвокат:
- між існуючими клієнтами, яким вже надається правова допомога;
- між потеційним клієнтом та особою, якій раніше надавалась правова допомога або існуючим клієнтом. При цьому слід врахувати, що особа, якій надана консультація є клієнтом, який надав конфіденційну інформацію;
- між особою, якій раніше надавалась правова допомога, або юрособою від якої отримана інформація, що відноситься до конфіденційної та існуючим або потенційним клієнтом.
Лектор підкреслив, що під словом «Клієнт» при визначенні наявності/відсутності конфлікту інтересів слід розуміти:
- потенційного клієнта;
- існуючого клієнта, якому надається правнича допомога;
- клієнта, якому раніше надавалась правнича допомога;
- юридичну особу, від якої адвокат отримав конфіденційну інформацію (незалежно від того, чи мав він на момент отримання статус адвоката).
ІІ. Між особистими інтересами адвоката, членів його сім’ї, близьких родичів, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, учасником якого є адвокат, та інтересами клієнта:
- між адвокатом та потенційним клієнтом;
- між адвокатом та існуючим клієнтом.
Лектор підкреслив, що під словом «Адвокат» при визначені наявності/відсутності конфлікту інтересів слід розуміти:
- адвоката:
- адвокатське бюро/адвокатське об’єднання, учасником якого є адвокат:
- членів сім’ї та близьких родичів адвоката.
Сфокусував увагу Валентин Лучковський також на обов’язку адвоката щодо визначення та повідомлення клієнту/клієнтам про виникнення конфлікту інтересів або обставини, що можуть вплинути на виникнення конфлікту інтересів.
Зокрема, статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на адвоката покладається обов’язок щодо невідкладного повідомлення клієнта/клієнтів про виникнення конфлікту інтересів.
На вимогу клієнта до укладення договору про надання правової допомоги адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднанням) має повідомити клієнту про обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.
Якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими працівниками клієнта – юридичної особи, пов’язаному з наданням правової допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів, адвокат повинен недвозначно повідомити, що він представляє клієнта – юридичну особу і пояснити свої обов’язки, пов’язані з конфліктом інтересів (статті 16, 39 Правил адвокатської етики).
Законодавством передбачена заборона на укладення договору про надання правової допомоги та обов’язок відмовитися від виконання договору, при наявності конфлікту інтересів у разі, якщо:
- Адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги;
- Виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;
- Адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги (стаття 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Серед інших заборон на укладення договору можна виділити ті, що передбачені приписами Правил адвокатської етики, а саме:
- Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому правову допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката (стаття 9 Правил адвокатської етики);
- Адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв’язаний договором про надання правової допомоги;
- Адвокат не має права прийняти доручення також, якщо конфлікт інтересів пов’язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими (стаття 20 Правил адвокатської етики);
- У період дії договору про надання правової допомоги клієнту – юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, що перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта – юридичної особи;
- Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав правову допомогу в результаті чого володіє інформацією, яка може бути використана проти такої юридичної особи (стаття 39 Правил адвокатської етики).
Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених Правилами адвокатської етики (ст. 9 ПАЕ). Тому з метою попередити наслідки можливого конфлікту інтересів слід отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів. Заява має містити інформацію, що клієнт розуміє наявність потенційної можливості виникнення конфлікту інтересів між ним та конкретним клієнтом/клієнтами адвоката або самим адвокатом.
При цьому слід чітко розрізняти, згоду клієнта на розголошення конфіденційної інформації та згоду клієнта на наявність конфлікту інтересів. Оскільки наявність згоди клієнта на розголошення адвокатом конфіденційної інформації не дає йому право без письмової згоди клієнта на наявність конфлікту інтересів, використовувати цю інформацію саме з тієї причини, що принцип уникнення конфлікту інтересів забезпечує не збереження/можливість поширення конфіденційної інформації, а об’єктивність та неупередженість адвоката, а також можливість вчинення або невчинення ним певних дій.
Недотримання принципу конфлікту інтересів можливе у разі, якщо:
- є згода клієнта або всіх клієнтів між якими виник спір або існує потенційна загроза виникнення конфлікту інтересів на подальше представництво інтересів адвокатом;
- якщо є звернення клієнта до відповідних органів із вимогами до адвоката;
- якщо це пов’язано із необхідністю захисту адвокатом своїх прав та/або інтересів.
При цьому варто врахувати, що в другому і третьому випадках адвокат має право надати інформацію лише в обсязі, який необхідний для захисту своїх прав та/або інтересів.