Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів, що нового для адвокатів: адвокат Тетяна Олексіюк

Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе): що нового для адвокатів?”, Олексіюк Тетяна, адвокат, член Комітету з медіа та рекламного права НААУ, консультант Ради Європи, експерт з доступу до інформації та права на свободу вираження поглядів, розповіла про те як співвідносяться норми Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів та чинного законодавства України.

Право на інформацію, незалежно від статусу людини, закріплено в нормативній базі:

  • Конституція України (частина 2 статті 34) «Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір»
  • Закон України «Про інформацію»
  • Закон України «Про доступ до публічної інформації»

Інформацію в Україні можна отримати різними шляхами, незалежно від правового статусу того хто запитує.

Виділяють наступні запити:

  • Запит на доступ до публічної інформації. Він стосується всіх громадян і навіть юридичних осіб. Тобто відповідно до закону про доступ до публічної інформації кожен має право подати інформаційний запит і дізнатися ту інформацію яка цікавить.
  • Адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Адвокатський запит стосується інформації, яка вже є у розпорядника готова і зафіксована.
  • Звернення громадянина. Таке звернення може подати будь – який громадянин України.

Різниця між запитом на доступ до публічної інформації і зверненням громадянина полягає в тому, яку саме інформацію запитують.

Запит на доступ до публічної інформації завжди стосується готової, зафіксованої та задокументованої інформації.

У випадку звернення громадянина, то звернення подається для того, щоб отримати інформацію якої ще не має, яка буде підготовлена у відповідь на звернення громадянина спеціально для того хто запитав.

Важливим є відмежування цих запитів один від одного.

Стосовно адвокатського запиту, то постанова Пленуму Вищого адміністративного суду № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 26 вересня 2016 року в пункті 3.3 говорить, що відносини щодо внесення і розгляду адвокатського запиту врегульовано статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому відповідні положення Закону України “Про доступ до публічної інформації» не поширюється на відносини між адвокатом та розпорядником інформації.

Подаючи адвокатський запит або запит на доступ до публічної інформації, потрібно чітко розуміти в межах якого закону діє адвокат, який правовий статус визначає адвокат і як доносить цей статус до того в кого запитує.

Однією з переваг інформаційного запиту (поданого в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації») є те, що для отримання інформації у відповідь на інформаційний запит немає необхідності обґрунтовувати потребу в ній для якихось конкретних цілей.

Якщо це адвокатський запит, тоді потрібно:

  • ідентифікувати особистість
  • надати копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльностю, завіреною підписом
  • надати копію договору або ордеру, завіреною підписом

Коли подається адвокатський запит, можна діяти тільки в інтересах клієнта. Потрібно вказати й пояснити для захисту кого і якого інтересу ця інформація потрібна. Тільки в такому випадку буде вважатися, що адвокатський запит оформлений відповідно до вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Отримана інформація, як відповідь на адвокатський запит, не підлягає поширенню.

Якщо отримана інформація, як відповідь на інформаційний запит, то така інформація може розкриватися необмеженому колу осіб.

При запиті на доступ до публічної інформації та адвокатському запиті, відповідь надається на протязі 5 робочих днів (20 робочих днів, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних).

При зверненні громадянина, відповідь надається протягом одного місяця, але не більше, від дня його надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно. Термін вирішення питань не може перевищувати 45 днів.

Що стосується міжнародних документів у сфері прав людини, які визначають право на інформацію, то 01.12.2020 р. набула чинності Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів ( Конвенція Тромсе).

В ст.2 Конвенції Тромсе зазначено, що кожна сторона цієї Конвенції гарантує право кожному, без дискримінації за будь – якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів.

Тобто, право на інформацію на міжнародному рівні – є правом кожної людини, незалежно від її виду діяльності.