Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат виступив на тему «Спадкові спори: практика Верховного Суду».
Про це повідомляє Судова влада.
Він зазначив, що нині правники ставлять багато запитань про спадкові відносини в умовах воєнного стану: стосовно додаткових строків на прийняття спадщини, специфіки правонаступництва тощо. Справи з відповідною проблематикою ще не дійшли до Верховного Суду, і Василь Крат з обережністю ставиться до висловлення власних думок щодо тих чи інших питань, оскільки відповідні спори можуть потрапити на розгляд колегії, до складу якої він входить. Водночас суддя зазначив, що правові позиції ВС будуть оприлюднені на офіційних інформаційних ресурсах Суду.
Свою доповідь спікер поділив на блоки (див. презентацію):
- принципи спадкового права;
- загальні категорії спадкового права;
- спадщина (актив, пасив);
- спадкування за заповітом та заповідальні розпорядження;
- спадкування за законом;
- прийняття та оформлення спадщини;
- захист у спадковому праві.
Василь Крат зазначив, що при розгляді спадкових спорів застосовуються принципи та доктрина приватного права. Окремі принципи мають нормативне вираження (зокрема у ст. 3 ЦК України). Ці принципи так чи інакше впливають на правозастосовну практику, на їх основі вирішуються справи.
Один із таких принципів – свобода заповіту (можна скласти один заповіт або кілька, змінити його, скасувати тощо). У постанові КЦС ВС від 20 липня 2022 року у справі № 461/2565/20 вказано, що свобода заповіту включає необхідність поваги до волі заповідача та обов’язковість її виконання. Тому не можна розширювати підстави нікчемності заповіту в контексті вимог щодо його форми та посвідчення. Суд зробив висновок, що тільки в разі наявності фізичних вад у заповідача, які позбавляють його можливості прочитати заповіт, посвідчення заповіту відбувається при свідках.