З огляду на те, що відповідно до Закону України «Про статус суддів», що був
чинним на момент ухвалення судових рішень стосовно нього, не передбачалося
процедури повторного складання присяги суддями, які її прийняли до набрання чинності вказаним законом, а раніше обрані судді до присяги не приводилися, ураховуючи відсутність такої вимоги у Законі України «Про статус суддів» та принцип незворотності закону в часі.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком обласного суду
від 14.12.1999 ОСОБА_1 засуджено за пунктами «а», «г», «е», «з», «і» ст. 93, ч. 2 ст. 86, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 193, ст. 208, ст. 42 КК 1960 р. до смертної кари – розстрілу з всього належного йому майна.
За ухвалою ВСУ від 30.05.2000 вказаний вирок змінив. Призначене ОСОБА_1 за пунктами «а», «г», «е», «з», «і» ст. 93 КК 1960 р. покарання у вигляді смертної кари – розстрілу замінив на покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 42 цього Кодексу ухвалив вважати ОСОБА_1 засудженим за пунктами «а», «г», «е», «з», «і» ст. 93, ч. 2 ст. 86, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 193, ст. 208 КК 1960 р. до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. У решті вирок залишено без зміни.
За ухвалою місцевого суду від 09.04.2020 залишено без задоволення заяви
ОСОБА_1 від 21.11.2017 і 27.11.2017 та від 23.03.2020 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку обласного суду від 14.12.1999 щодо нього.
Апеляційний суд ухвалою від 21.05.2020 ухвалу місцевого суду залишив без змін.
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвали цих судів і призначити
новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що місцевим судом не взято до уваги, зокрема, те, що на час постановлення вироку обласного суду від 14.12.1999 йому не було відомо, що це рішення підписане іншим складом суду, ніж той, що брав участь під час розгляду справи. Вказує на те, що судді ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не складали присягу державі Україна.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: визнаючи вказані вище доводи у касаційній скарзі
засудженого необґрунтованими, колегія суддів ККС вказує на таке. У своїх заявах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку обласного суду від 14.12.1999 вказував на нововиявлену обставину, про яку йому не було відомо, а саме, що у вересні 2017 р. він дізнався про те, що судді обласного суду ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та судді ВСУ ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які розглядали справу щодо нього, не складали письмової присяги судді України, а тому ці судді винесли завідомо неправосудні рішення.
Перевіривши обставини, на які посилався засуджений, суд першої інстанції,
з дотриманням вимог статей 459, 466, 467 КПК належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов правильного висновку, що обставини, на які посилається у своїх заявах засуджений ОСОБА_1 як на підстави скасування вироку обласного суду за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні вимог ч. 2 ст. 459 КПК. Судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК.
Так, відповідно до ст. 10 Закону «Про статус суддів» від 15.12.1992 No 2862-ХІІ
вперше обраний суддя в урочистій обстановці приймає присягу. Вказаною нормою не передбачено повторної присяги суддів, які її прийняли до прийняття вказаного Закону. Крім того, відповідно до п. 12 Перехідних положень Конституції України від 28.06.1996 судді всіх судів України, обрані чи призначені до дня набуття чинності Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.
Також до набрання чинності Законом «Про статус суддів» від 15.12.1992 No 2862-ХІІ, яким було передбачено прийняття присяги вперше обраним суддею та визначено зміст такої присяги, раніше обрані судді до присяги не приводилися з огляду на відсутність такої вимоги у зазначеному Законі та принцип незворотності закону в часі.
Колегія суддів установила, що судді обласного суду ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які
ухвалили вирок стосовно ОСОБА_1, та судді ВСУ ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8,
які брали участь у перегляді вироку стосовно нього, були обрані до дня набуття чинності Конституцією України і здійснювали свої повноваження відповідно до вказаних вимог Конституції України.
Детальніше з текстом постанови ВС від 20.04.2021 у справі No 175/4663/17 (провадження No 51-4267км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96545036