Київський районний суд міста Одеси вироком від 24 серпня 2026 року (кримінальне провадження № 12026167480000018, розгляд у порядку спрощеного провадження) визнав адвоката винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), і призначив йому покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік. Вирок ухвалено за результатами розгляду обвинувального акта, який Київська окружна прокуратура міста Одеси скерувала до суду 5 березня 2026 року. Учасники провадження в тексті вироку деперсоналізовані відповідно до вимог законодавства про захист персональних даних і доступ до судових рішень.
Обставини справи
За встановленими досудовим розслідуванням обставинами, у листопаді 2023 року потерпілий звернувся до обвинуваченого, який на той час мав статус адвоката, за юридичною допомогою, і 30 листопада 2023 року сторони уклали договір про надання правничої допомоги. Надалі, 19 вересня 2024 року, адвокат надіслав потерпілому через месенджер WhatsApp текст, оформлений як судове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від того самого дня у справі № 509/76483/23, згідно з яким позов потерпілого нібито був задоволений, а право власності на квартиру — відновлено.
Суд встановив, що адвокат достовірно знав про те, що таке судове рішення Овідіопольським районним судом не ухвалювалося, однак умисно повідомив потерпілому завідомо неправдиві відомості, створивши в нього хибне уявлення про фактичне вирішення справи на його користь. Потерпілий, який на той момент перебував за межами України і не мав можливості особисто перевірити ці відомості, довіряючи адвокату, сприйняв повідомлену інформацію як підтвердження вирішення питання щодо квартири. Внаслідок цього обвинувачений заволодів коштами потерпілого на загальну суму 86 550 грн, спричинивши йому майнову шкоду в цьому розмірі. Лише згодом потерпілий самостійно встановив, що зазначене рішення суду не ухвалювалося.
Кваліфікація та процесуальний порядок розгляду
Суд кваліфікував дії обвинуваченого за частиною першою статті 190 КК України — заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що за частиною другою статті 12 КК України класифікується як кримінальний проступок. Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження щодо кримінальних проступків: відповідно до заяви обвинуваченого від 19 серпня 2026 року, поданої в присутності захисника, він беззаперечно визнав вину, погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та з розглядом обвинувального акта в спрощеному порядку, будучи ознайомленим з обмеженням права на апеляційне оскарження за частиною другою статті 302 КПК України; аналогічну заяву подав і потерпілий.
Це обмеження є визначальною процесуальною особливістю спрощеного провадження: вирок, ухвалений у такому порядку, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду справи за відсутності учасників провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Оскарження можливе лише з інших підстав — протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Призначене покарання
Суд не встановив обставин, що обтяжують покарання, і визнав пом’якшуючими обставинами визнання вини та згоду на розгляд справи в спрощеному порядку. При обранні виду покарання в межах санкції частини першої статті 190 КК України суд врахував відсутність відомостей про працевлаштування обвинуваченого (що, за частиною другою статті 53 КК України, унеможливлює призначення штрафу за відсутності можливості його сплатити) і дійшов висновку, що громадські роботи не сприятимуть його виправленню. З цих підстав судом обрано пробаційний нагляд строком один рік із покладенням на засудженого обов’язків, типових для цього виду покарання: періодична реєстрація в уповноваженому органі з питань пробації, повідомлення про зміну місця проживання, заборона виїзду за межі України без погодження з цим органом, працевлаштування (або звернення до служби зайнятості) та виконання заходів пробаційної програми.
Аналітичний коментар: використання статусу адвоката для заволодіння майном клієнта
Вирок не містить висновків щодо наслідків цього засудження для права засудженого на заняття адвокатською діяльністю — це питання перебуває поза межами кримінального провадження і вирішується в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, зокрема органами адвокатського самоврядування. Водночас сама фабула справи — використання довірливих відносин між адвокатом і клієнтом, професійного статусу адвоката та перебування клієнта за кордоном (що позбавляло його можливості оперативно перевірити повідомлені відомості) для введення в оману щодо результатів судового розгляду — виходить за межі стандартного складу шахрайства і зачіпає саму серцевину професійних обов’язків адвоката: сумлінність, чесність і повагу до довіри клієнта, закріплені, зокрема, у статтях 6 і 8 Правил адвокатської етики. Це дає підстави для окремого розгляду питання про наявність у діях засудженого одночасно ознак дисциплінарного проступку, незалежно від результату цього кримінального провадження.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.