Міжнародних суддів і прокурорів не можна карати санкціями чи кримінальним переслідуванням за виконання їхнього мандата.
Про це йдеться в резолюції «Загрози Міжнародному кримінальному суду», яку Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила 30 вересня 2026 року. За документ проголосували всі 79 делегатів.
Для України він має пряме значення: одна з причин тиску на Суд — його розслідування злочинів, вчинених в Україні.
Хто і як тисне на Суд
Асамблея констатувала, що примусові заходи проти посадовців МКС застосували держави, які не є учасницями Римського статуту, передусім Росія та США. Їх запровадили проти суддів і прокурорів за розслідування ймовірних воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні, Афганістані та Палестині.
За даними резолюції, Росія заочно засудила вісьмох суддів МКС і колишнього прокурора до покарань строком до 15 років позбавлення волі. Підставою стала їхня участь у розслідуванні злочинів в Україні та у видачі ордерів на арешт, зокрема Володимира Путіна. США запровадили персональні санкції проти половини суддів МКС, включно з його головою, та проти всього керівництва Офісу прокурора через розслідування ймовірних злочинів в Афганістані й Палестині.
«Міжнародні судді та прокурори не повинні зазнавати санкцій або кримінального переслідування лише за виконання функцій, покладених на них міжнародними договорами», — наголошується в резолюції. Асамблея назвала такі дії неприйнятним посяганням на незалежність Суду і серйозною загрозою авторитету та дієвості міжнародного кримінального правосуддя.
Що Асамблея пропонує державам
Ключова практична вимога — не допустити, щоб санкції третіх країн паралізували роботу Суду. Держави мають гарантувати, що такі санкції не впливатимуть на діяльність міжнародних організацій і їхніх посадовців у межах їхньої юрисдикції. Зокрема, МКС і його працівники повинні зберегти доступ до банківських, страхових, медичних та інформаційних послуг.
Для цього ПАРЄ пропонує Європейському Союзу переглянути та за потреби застосовувати свій механізм захисту від екстериторіальних санкцій, а державам поза ЄС — ухвалити або оновити подібні національні правові гарантії. Асамблея також закликала забезпечити МКС достатнє фінансування і, за потреби, захистити від тиску членів родин його посадовців.
Державам, які не є учасницями Римського статуту, ПАРЄ запропонувала не запроваджувати примусових заходів проти представників Суду і не тиснути на інші країни з вимогою припинити співпрацю з ним.
Чому це стосується України
Україна з 1 січня 2025 року є повноправною державою — учасницею Римського статуту. Заочні вироки, ухвалені в Росії суддям і прокурору МКС, безпосередньо пов’язані з розслідуванням ситуації в Україні та ордерами на арешт, які Суд видав у ній. Тому захист посадовців МКС від переслідування є для України питанням того, чи зможе Суд і далі незалежно розслідувати злочини, вчинені на її території.
Резолюція ПАРЄ має рекомендаційний характер і не створює юридичних зобов’язань для держав. Її вплив залежатиме від того, чи втілять держави та ЄС запропоновані механізми захисту у своє законодавство.
Читайте також на ADVOKAT POST
- 1 січня Україна стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду — які права й обов’язки отримала Україна як держава-учасниця МКС.
- Новели КК України та КПК України. Імплементація Римського Статуту Міжнародного кримінального суду – адвокат Гловюк — як ратифікація Римського статуту змінила кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство України.
- Докази воєнних злочинів втрачаються, люди помирають, люди забувають, — адвокат Юрій Білоус — адвокат потерпілих про співпрацю зі слідчими МКС в Україні.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.