Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Основні аспекти права інтелектуальної власності у сфері медицини”, Пономарьова Олена, адвокат, кандидат юридичних наук, член Центру медичного права ВША НААУ, розповіла про майнові та особисті немайнові права суб’єктів права інтелектуальної власності у сфері медицини.
Право інтелектуальної власності у сфері медицини – це сукупність прав, які виникають у людини, щодо створеного нею результату інтелектуальної, творчої діяльності у промисловій (виробничій), науковій, літературній, художній та інших сферах, права які охороняються законом на об’єкти авторського права, права на відкриття, промислової власності та інші результати творчої діяльності (право на торговельну марку, комерційне найменування, ноу-хау) в сфері медицини.
Будь-які ідеї, які стосуються інтелектуальної власності в сфері медицини повинні знайти свою об’єктивну форму втілення.
Тим особам, які створили певний продукт інтелектуальної власності, надана можливість захищати результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності відповідними охоронними документами України.
Комерціалізація об’єкту права ІВ – право, яке гарантовано Конституцією України.
Конституція України гарантує:
- Стаття 41. Право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.
- Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
- Стаття 54. Кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками,встановленими законом.
Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності у сфері медицини:
- Перша група: об’єкти авторського права і суміжних прав
- Друга група: об’єкти патентного права (винаходи, корисні моделі,промислові зразки)
- Третя група: об’єкти права ІВ, які є позначеннями (фірмові найменування, торговельні марки та географічні зазначення)
- Четверта група: відносять нетрадиційні об’єкти права інтелектуальної власності (наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції, топографії інтегральних мікросхем, селекційні досягнення, комерційну таємницю, тощо).
Основні об’єкти авторських прав у сфері медицини:
- методики лікування пацієнтів
- лекції, доповіді, виступи на засіданнях товариств різних медичних напрямків, вчених радах, конгресах, симпозіумах, конференціях
- науково-медичні статті, дисертації, монографії; технологічна і конструкторська документація на медичні прилади, інструменти
- аудіовізуальні демонстраційні версії оперативних втручань і комп’ютерні версії етапів моделювання оперативного втручання (приклад, відео-трансляція унікальних операцій відомого українського кардіохірурга Бориса Тодурова)
- фотографічні твори – демонстраційна версія технології оперативного втручання, використання конструкцій для лікування тієї чи іншої патології опорно-рухового апарату людини
- ілюстрації, малюнки, креслення, які зображують фрагменти оперативного втручання, схеми переміщення кісткових фрагментів, шкіри, м’яких тканин
Об’єктом авторського права в психології (психіатрії) можуть бути:
- Тренінги (індивідуальні, групові)
- Рольові ігри
- Аудіовізуальний гіпноз (допомагає позбутися заїкання, наркотичної залежності тощо)
Нормами чинного законодавства України визначено перелік осіб, які можуть застосовувати методи психологічного і психотерапевтичного впливу, як професійну діяльність, зокрема: лікар-психолог; лікар- психотерапевт; лікар-психіатр; лікар-нарколог; лікар-сексопатолог.
Для отримання авторсько-правової охорони, твір, як об’єкт авторського права, повинен відповідати умовам, які в доктрині авторського права називають критеріями охороноздатності твору. Відповідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» такими умовами є:
- об’єкт має бути твором;
- твір має відноситися до галузі науки, літератури чи мистецтва;
- твір повинен бути результатом творчої діяльності;
- твір повинен бути виражений у певній об’єктивній формі.