Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Особливості поділу майна чоловіка та жінки, що проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою”, Гаро Ганна, адвокат, сімейний медіатор, кандидат юридичних наук, Голова Комітету з сімейного права НААУ, керівник Центру сімейного права ВША НААУ розповіла про особливості судового та договірного порядку поділу спільної сумісної власності чоловіка і жінки, які проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Сімейний кодекс України визначає, що сім’я є первинним та основним осередком суспільства.
При цьому, у відповідності до ч.4 ст.3 СКУ, сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Однак, державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства, проте, вона є абсолютно добровільною і жодна особа не зобов’язана офіційно реєструвати шлюб.
Крім того, офіційна реєстрація шлюбу визначає конкретну, документально підтверджену дату, з якої вважається створеною така сім’я, в той час як момент початку спільного проживання чоловіка і жінки сім’єю без перебування у шлюбі між собою треба доводити.
А від визначення конкретної або хоч приблизної дати залежить те, чи залежатиме певне набуте такими чоловіком і жінкою майно до спільної сумісної власності.
Таким чином, сім’єю може вважатись і союз чоловіка та жінки, що не перебувають в офіційно зареєстрованому шлюбі між собою, але спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки та мають й інші ознаки сім’ї.
Вирішити ситуацію щодо поділу майна чоловіка та жінки, що проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою можна двома шляхами: в судовому або ж в договірному порядку.
Відповідно до положень ст. 74 СКУ, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Між подружжям та між чоловіком і дружиною, які спільно проживають і вважають себе фактичним подружжям може бути укладений договір щодо врегулювання як майнових так і не майнових відносин.
Якщо такого договору немає, то в Сімейному кодексі України зазначено, що на майно, яке є об’єктом права спільної, сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі поширюються положення глави 8 цього Кодексу («Право спільної сумісної власності подружжя»).
Законодавець не встановлює, що саме являє собою спільне проживання, спільний побут та які взаємні права та обов’язки мають виникнути, щоб союз чоловіка і жінки вважався сім’єю.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім’ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов’язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Отже, для того, щоб в судовому порядку здійснювати поділ майна чоловіка і жінки, що проживають (чи проживали) однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою необхідно звернутись до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна.