Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Заборона ототожнення адвокатів з клієнтами через призму рішень Ради адвокатів України», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Оксана Каденко, член Ради адвокатів України від Хмельницької області, у своїй доповіді звернула увагу на питання ототожнення адвокатів в системі БПД та особливості роботи адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу в контексті репутаційних та інших негативних наслідків через тягар певного іміджевого їх споріднення з клієнтами.
Лектор зауважила, що в системі безоплатної правової допомоги наразі працює значна частина адвокатів України.
Держава взяла на себе виконання гарантій забезпечити правовою допомогою значну частину осіб, які мають уразливий правовий статус. Для виконання цих зобов’язань була створена досить потужна система БПД, яка перші роки свого існування подавала надії на статус прогресивної та дуже транспарентної.
Безоплатна вторинна правова допомога включає захист; здійснення представництва в судах та інших органах; складення документів процесуального характеру.
Майже усі види адвокатської діяльності включені до сфери надання БПД.
Система БПД постійно розширюється як за категорією справ, у яких така допомога надається безоплатно, так і за категорією осіб, які мають право її отримати.
У 2021 році до реєстру адвокатів, які залучаються до надання БВПД, було включено 8 156 адвокатів. Наразі в такому реєстрі 8638 адвокатів. Це трохи менше, ніж станом на 31 грудня 2022 року через те, що адвокати ініціюють виключення відомостей про себе з означеного реєстру.
Всього в Україні близько 49000 адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність (тобто, без «зупинених»). Чисто математично близько 18% адвокатів співпрацюють з системою БПД. Якщо ж цей відсоток відраховувати від активно працюючих адвокатів, то він буде в рази більшим.
Якісна характеристика адвокатів, залучених до надання БПД, свідчить про те, що адвокати, які уклали договори на надання БПД – це реально практикуючі адвокати, котрі належать до активної частини адвокатської спільноти, сприймають адвокатську діяльність як основний вид суспільно корисної праці та основне джерело доходу.
Формуючи звіт по актуальних питаннях БПД, в кінці минулого року профільний комітет НААУ аналізував якісний зріз цього питання на прикладі окремих регіонів.
Наприклад, з 15 осіб складу КДКА Хмельницької області з 8 адвокатами укладено договори про надання БПД, із 7 членів Ради адвокатів Хмельницької області – 2 залучені до надання БПД.
Частка впливу адвокатів, залучених до надання безоплатної правової допомоги, є більшою, ніж може бути виміряна математично.
Також Оксана Каденко звернула увагу на те, що в сфері кримінального права, яка залишається основою імперативної адвокатської монополії, частка здійснення захисту адвокатами, залученими до надання БПД, є більш значною. До надання безоплатної правової допомоги залучено не менше половини адвокатів, що активно практикують в кримінальному праві. Частка збільшується при зменшенні масштабу вибірки: в деяких районах і містах України майже усі адвокати, що практикують в кримінальному праві, залучені до надання БПД.
У системі безоплатної правової допомоги наразі працює значна частина адвокатів України, які фактично без права вибору виконують доручення центрів у найбільш проблемних справах. При цьому їх вразливість в контексті проблеми ототожнення адвокатів і клієнтів має свої, притаманні тільки цим правовідносинам, особливості.
Згідно опублікованого звіту Координаційного центру з надання правової допомоги за 2021 рік, структура вторинної правової допомоги вміщувала 178 991 випадків надання такої допомоги, з них 74 % – надання вторинної правової допомоги адвокатами. У 2022 році: 135 273 випадків, з них 80% – БВПД надавалась саме адвокатами.
У 2021 році у кримінальних провадженнях адвокатам було видано 71 462 доручень. Зрозуміло, що інколи на одну справу видається два доручення. Однак, інколи доручення видано, а справа до суду не надійшла. Тому баланс цифр умовно, але все таки відповідає наступним показникам.
За звітом судової влади до судів у 2021 році надійшло 116 043 кримінальних проваджень. Шляхом досить приблизного порівняння можна скласти уяву про те, що у 61 % кримінальних справ залучались адвокати з системи БПД.
Баланс цих же показників за 2022 рік такий: до судів надійшло 88 261 кримінальних проваджень, доручень в сфері кримінального судочинства видано 78 906. Тобто, у 2022 році у 89 % кримінальних проваджень в суді залучались адвокати на підставі доручень центрів з надання БПД.
Отже, значна частина справ супроводжується адвокатами в результаті співпраці з системою БПД, а в кримінальних справах, які є типовим правовим середовищем породження проблеми ототожнення адвокатів і клієнтів, правова допомога останнім часом надається здебільшого такими адвокатами.
Як відомо, за загальним правилом адвокат надає правову допомогу на підставі договору, який укладає з клієнтом. Цим договірним відносинам притаманні всі риси диспозитивних цивільних взаємин, включно із свободою вибору клієнтом адвоката і навпаки.
Зазвичай саме клієнти звертаються до адвокатів, ініціюючи надання їм правничої допомоги, а адвокати, оцінюючи можливість надання такої допомоги, крім власної кваліфікації, спеціалізації, тотожності правових позицій з клієнтом тощо, оцінюють для себе прийнятність участі у справі за цілою низкою не тільки формальних етичних норм, а й відповідно до власних, інколи абсолютно індивідуальних, етичних стандартів.
Тобто, при укладенні договору про надання правової допомоги не тільки клієнт обирає адвоката, а й адвокат обирає для себе варіант: надавати допомогу цьому клієнту чи ні.
Більше того, ст. 17 Правил адвокатської етики прямо говорить, що адвокат має право відмовитись від прийняття доручення клієнта, виходячи з будь-яких причин та без їх пояснення.
І коли адвокат, діючи в таких умовах максимальної варіативності, приймає рішення про надання правової допомоги, наприклад, серійному вбивці чи педофілу, то він (хоч в ідеалі не повинен мати такої потреби) має можливість оцінити і прийняти на себе ризики ототожнення його з клієнтом, яке хоч і заборонене, однак неодмінно певною мірою має місце у кожному «гучному» випадку вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, що за якоюсь ознакою викликають обурення суспільства.
В абсолютно інших умовах працюють адвокати, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на підставі доручень центрів з надання БПД.
По-перше, в них немає можливості обирати собі клієнтів, це за них робить держава в особі конкретного працівника відповідного центру з надання БПД.
По-друге, якщо говорити про потенційно найбільш уразливі з точки зору ототожнення адвоката і клієнта справи, то їх як раз і найбільше саме в системі БПД.
Лектор підкреслила, що система безоплатної правової допомоги – це механізм впровадження державних гарантій конституційного права на правову допомогу тим, хто з певних причин не може його собі забезпечити сам.
Якщо говорити про кримінальні провадження, то найтяжчі, найбільш неприйнятні та гострі для суспільства справи проходять саме через систему БПД.
Починаючи від злочинів проти статевої свободи неповнолітніх і закінчуючи воєнними злочинами проти України, особи, які їх вчинили, майже ніколи не укладають договорів про надання правової допомоги з адвокатами. Переважно це має місце через те, що самі адвокати не бажають надавати допомогу таким злочинцям та, відчуваючи внутрішній конфлікт, відмовляють таким клієнтам. Звісно, не останню роль у цьому має і обґрунтований прогноз щодо ототожнення адвоката і такого клієнта. Однак, участь захисника у справах про вчинення особливо тяжких злочинів є обов’язковою і тому таким особам призначають адвоката за рахунок держави з числа адвокатів, які надають безплатну вторинну правову допомогу.
Отож, наявна ситуація, за якої:
- в системі БПД значна частина найбільш обурливих для суспільства кримінальних справ;
- особи, які підозрюються або обвинувачуються у найбільш тяжких і неприйнятних для суспільства злочинах, мають гарантоване в Конституції України право на захист;
- таке їх право зобов’язані реалізувати адвокати, яких в односторонньому порядку визначив центр з БПД.
Тобто, адвокати, які не обирали собі цих клієнтів, не враховували при прийнятті доручення прогноз потенційних репутаційних втрат через ототожнення їх з клієнтами, не компенсували собі це, наприклад, більшим розміром гонорару, а лише зобов’язані виконати такі доручення, на погляд Оксани Каденко, є найбільш уразливою в контексті окресленої теми групою адвокатів та потребують найбільшого захисту.
Звісно, якщо саме держава взяла на себе адміністрування цього процесу, то саме вона і має вживати заходів запобігання ототожнення адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, з їх підзахисними.
Особливого значення це набуло після 24 лютого 2022 року – з моменту відкритої військової агресії росії відносно України. Зокрема, майже невідомі раніше українському правозастосуванню, воєнні злочини увірвались до нашого юридичного життя великим потоком кримінальних проваджень відносно громадян країни-агресора.
Не потребує особливого пояснення, що в українців нульова толерантність до таких злочинів і таких злочинців, і на них виливається вся ненависть українського народу до війни і її жахіть.
Адвокати ж, які зобов’язані надавати безоплатну вторинну правову допомогу таким підозрюваним та обвинуваченим, зазнають тотального осуду, критики та навіть відвертої ненависті й цькування з боку тих, хто не знає або не розуміє заборони на ототожнення адвоката з клієнтом.
21 листопада 2022 року на спільному заході Координаційного центру з надання правової допомоги і Комітету захисту з питань БПД при Національній асоціації адвокатів України проблема ототожнення адвокатів і клієнтів – воєнних злочинців та прогнозоване її поглиблення була визнана і керівництвом системи БПД, як і потреба об’єднання зусиль адвокатури та держави в особі органів, які виконують функції у цій сфері, задля боротьби з цим токсичним явищем.
Таке однакове, нібито, розуміння проблеми і потреби з нею боротись, насправді одразу було нівельовано позицією очільника системи БПД щодо адвокатів, які у процедурі спеціального досудового розслідування і спеціального судового розгляду надають безоплатну вторинну правову допомогу посадовцям рф. Зокрема, центри БПД, самостійно видавши адвокатам доручення на захист посадових осіб держави-агресора, яких обвинувачують у злочинах проти України, зайняли позицію завуальованого перешкоджання у здійсненні відповідного правозахисту. Типовим інструментом для цього була відмова в оплаті роботи адвокатів, нібито через, те, що вони не проводили конфіденційних побачень з своїми підзахисними, а значить не могли погодити з ними свою позицію.
Певного апогею ця ситуація досягла, коли керівник КЦ з надання правової допомоги публічно заявив: адвокати взагалі мають відмовлятись від захисту таких осіб.
Така антиправова позиція тих, хто забезпечує функціонування системи БПД, є одночасно частиною, причиною і наслідком інформаційного, ментального, психологічного, юридичного середовища існування проблеми ототожнення адвоката і клієнта.
Національна асоціація адвокатів України відреагувала на цю проблему і рішенням Ради адвокатів України № 183 від 27 грудня 2022 року затвердила Роз’яснення щодо участі адвокатів у кримінальних провадженнях за відсутності підозрюваного, обвинуваченого.
Вказаним рішенням визначено, що надання професійної правової допомоги та реалізації права на захист від кримінального обвинувачення є конституційним професійним обов’язком адвоката. У випадку отримання доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або укладення договору на здійснення захисту у провадженнях «in absentia», тобто за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, адвокат зобов’язаний виходити із необхідності забезпечити клієнту права на захист, а також з пріоритетності інтересів такого підзахисного.
Неможливість виконання при цьому інших правил адвокатської етики
(наприклад, інформування адвокатом клієнта щодо ведення дорученої йому справи) не зумовлює обов’язкової неможливості здійснювати захист особи від кримінального обвинувачення за її відсутності. Можливість надання правової (правничої) допомоги визначається адвокатом, виходячи з конкретних обставин справи та інтересів клієнта у ній.
Будь-які заклики, схиляння тощо до відмови від виконання доручення, до необхідності проведення чи не проведення спілкування з клієнтом, до необхідності реалізації чи не реалізації конкретних процесуальних дій в провадженнях «in absentia» є втручанням в правову позицію адвоката та порушенням гарантій його діяльності. Про такі випадки адвокатам рекомендовано повідомляти Національну асоціацію адвокатів України, Раду адвокатів України або регіональну раду адвокатів за місцем вчинення порушення.
Приймаючи таке рішення, Рада адвокатів України в черговий раз здійснила свій регуляторний та маніфестний вплив та правовідносини, які прямо чи опосередковано виникають щодо ототожнення адвокатів з їх клієнтами.
Іншим специфічним проявом існування проблеми ототожнення адвокатів і клієнтів в системі БПД є вже досить сформоване очікування суспільства, що адвокати не будуть надавати якісної правової допомоги особливо неприйнятним злочинцям, якими зараз є всі воєнні злочинці.
У нашому суспільстві сформована думка, що адвокат, який працює за договором, тобто якому клієнт платить гроші, апріорі старається і більш сумлінно, активно та плідно надає правову допомогу, ніж той, який надає клієнту допомогу безкоштовно.
До речі, тут криється величезна підступність у самій назві допомоги – безоплатна правова допомога. Якби цей вид допомоги називали правильно, то такого б помилкового уявлення у суспільства б не було.
Прикладом правильної назви є «допомога, яка оплачується адвокату не клієнтом, а платниками податків».
Так ось, над цим основна частина людей не задумуються і домінує суспільна думка про те, що БПД дійсно безкоштовна, а значить точно неякісна.
Відсутність реальної рівності у відносинах адвокатури та Мін’юсту в сфері надання БПД і постійний наступ останньої на незалежність адвокатури, крок за кроком роблять адвокатів в цій системі залежними від держави, поглиблюють різницю між БПД та правовою допомогою на підставі договору.
Кількість та системність таких кроків повільно, але невпинно робить свою справу. Суспільство відчуває різницю між БПД та правовою допомогою на підставі договору. Недарма сформувалась приказка «Безкоштовний адвокат гірше прокурора». Страждає і адвокат, і клієнт, і вся правова система.
Оксана Каденко зазначила, що у контексті проблеми ототожнення адвокатів і клієнтів такий стан речей дав неочікуваний спалах. Український соціум за останній рік сформував просто дикий стандарт: захист від обвинувачення у вчиненні воєнних та інших «болючих» для суспільства злочинів, може надаватись тільки за дорученням держави. Адвокат, який надає таку допомогу ледве не під примусом та ще й безкоштовно, повинен її надавати погано. Якщо ж адвокат надає БПД якісно, то він такий самий як і його клієнт.
Наприкінці грудня 2022 року вийшла у засобах масової інформації стаття під назвою «Чому українські адвокати захищають полонених росіян». У ній було проаналізовано багато різних відповідей на це питання.
Там була і розповідь адвоката, який в числі небагатьох продовжував надавати БПД в перші місяці війни у Києві.
Так, після контрнаступу на Київщині перед правоохоронцями відкрилась масштабна картина злочинів, скоєних окупантами проти мирного населення. Кримінальні справи за доволі рідкісною доти статтею «Порушення законів та звичаїв війни» з того часу щодня порушуються десятками. У квітні 2022 року цьому адвокату центр БПД дав доручення на справу за статтею 438, частина 2 (порушення законів війни, поєднане з умисним вбивством). Підзахисним був військовополонений росіянин, який тікаючи ще з чотирма російськими військовими на викраденій автівці, застрелив місцевого жителя і наступного дня він здався в полон.
Обвинувачений визнав провину і каявся за вбивство, однак адвокат продовжував наполягати: його підзахисний виконував наказ офіцера, якого на момент суду встигли звільнити з полону в рамках обміну. Адвокат домагався перекваліфікації дій злочинця та Солом’янський райсуд міста Києва засудив його підзахисного до довічного ув’язнення. Тоді адвокат подав апеляційну скаргу і домігся пом’якшення покарання до 15 років позбавлення волі.
У соціальних мережах (і не тільки) адвоката не проклинав і не цькував лише лінивий. Він зазнав тотального осуду суспільства, яке вимагало від нього припинити надавати якісну правову допомогу підзахисному, а активний захист ототожнювало з одобренням злочину військовослужбовця рф. В подальшому адвокат покинув адвокатську практику і його розповідь для мене жахлива ілюстрація до нашої з вами теми, яка увійде в історію сучасної адвокатології.
Цькували цього, а наразі цькують інших адвокатів, які активно надають допомогу військовослужбовцям рф, не тільки пересічні громадяни, яким не відома ні заборона на співставлення адвоката і клієнта, ні обов’язок адвоката завжди якісно надавати правову допомогу.
Найстрашніше, що очікують від адвоката не надання по суті правової допомоги і правники, як то працівники центру БПД, слідчі, прокурори, судді.
Особливе занепокоєння викликає те, що всі проблеми кримінальних проваджень про воєнні злочини рф хочуть вирішити саме за рахунок адвокатів. Наразі це більше 70 000 кримінальних проваджень із внесенням до ЄРД щодня по 200 нових матеріалів. Майже у всіх таких справах працюють адвокати, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. І всі правозастосовчі проблеми, які майже завжди полягають в порушенні права на захист або суміжні з ним, мають замовчуватись адвокатами.
Презюмується, що вони засуджують злочин свого підзахисного, а значить нібито мають закривати очі на порушення, що неодмінно мають місце у більшості таких випадків.
Більше того, адвокатам прямо озвучується, що вони мають толерувати процесуальні та інші порушення у таких кримінальних провадженнях, оскільки це перебуває у прямо пропорційному зв’язку із неприйняттям вчинених цими особами злочинів.
Такий собі вибір, погодьтесь: або ти свідомо замовчуєш порушення прав свого клієнта (у жодний спосіб не реагуєш на них), або ти такий саме, як твій клієнт.
До речі, знаючи, що адвокат діє за договором (сам обирав собі клієнта, сам визначав гонорар і сам відповідає перед клієнтом за його відпрацювання), правники і не тільки вони майже ніколи такого підходу не застосовують.
Але, мабуть, найстрашніше навіть не це. Ми ще з перших днів війни знали, що цей тягар захисту ненависних українцям рашистів піде на нас. І що захищати їх буде непросто, але все рівно доведеться, ми також знали. Бо це конституційне визначення адвокатури і професійне призначення адвокатів…
Найстрашніше те, що й адвокати нерідко публічно висловлюють такі позиції, закликаючи колег не надавати правову допомогу воєнним злочинцям.
Наприклад, в цій же статті, відома в Україні адвокатка не тільки публічно мотивувала, чому адвокатам треба відмовлятись від захисту воєнних злочинців, вона ще й закликала тих, хто все таки змушений такий захист надавати, були лише статистами, які дозволяють судовому процесу над воєнними злочинцями бути формально правильним.
Така штучна нормалізація сприйняття суспільством адвокатів-статистів стосується лише адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, роблячи їх найбільш уразливими. Бо якщо вони не виправдовують очікування суспільства, то їх очікує повне ототожнення з їх підзахисними.
Воєнні часи пройдуть, ми переможемо і воєнний стан припинить своє існування. Зазначений період увійде в історію України перегорнутою сторінкою драматичного подвигу українського народу. Ось ці вимоги відмови від, по суті, надання правової допомоги воєнним злочинцям, залишаться на цих сторінках і дуже швидко заміняться нормальними демократичними стандартами, на шталт, «кожному гарантовано право на правову допомогу» і «ототожнення адвоката і клієнта заборонено».
Оксана Каденко підкреслила, наразі ж дуже важливо всім і на всіх рівнях не виправдовувати порушення чи видозмінення правових, демократичних та в цілому цивілізованих стандартів правозахисту умовами війни. Адвокати мають вистояти у ній саме на тих «китах», на яких в цілому стоїть весь цивілізований світ, і які нас так разюче відрізняють від рашистів.
Для цього достатньо лише однаково виконувати Правила адвокатської етики і непримиренно вимагати дотримання заборони на ототожнення адвокатів і клієнтів у всіх категоріях справ.
На жаль, при загостренні проблеми ототожнення адвокатів з клієнтами, при масовому тиражуванні, навіть офіційними суб’єктами, думки про те, що воєнні злочинці не повинні отримати захисту в Україні, боротись з цим має кожен адвокат на доступному йому рівні.
Для цього, як зазначає лектор, важливе значення відіграє проведення роз’яснювальної роботи з максимальною кількістю людей наступного змісту:
Україна, на відміну від росії, є правовою державою, у якій правопорядок ґрунтується на принципах законності і верховенства права.
Ми всі бажаємо, щоб особи, які вчинили злочин, понесли законне і справедливе покарання.
Адвокати не допомагають злочинцям уникнути покарання, не виправдовують злочинів, які вчинили їх клієнти і, тим більше, не є їх співучасниками.
Адвокати виконують надважливу конституційну функцію, без якої правосуддя і понесення справедливого покарання неможливе: забезпечують дотримання прав людини при цьому і їх максимальну реалізацію.
Якщо адвокати всі разом відмовляться надавати правову допомогу, наприклад, російським посадовцям чи військовим, останніх неможливо буде притягнути до відповідальності, адже буде порушено їх право на захист. Жодний вирок у таких справах, ухвалений без адвоката (здійсненого ним захисту) не буде визнаний жодною цивілізованою державою у світі.
Тому, адвокати ЗОБОВ’ЯЗАНІ надавати правову допомогу навіть таким злочинцям, оскільки це є обов’язковою умовою здійснення правосуддя над ними.
Фактично абсолютного характеру такий обов’язок мають адвокати, які співпрацюють з системою БПД: вони не обирають собі своїх підзахисних, а лише виконують доручення держави з виконання у конкретній справі функції адвокатури в моделі правосуддя в Україні.
Звісно, не тільки адвокати і інші зацікавлені у розвитку правової держави в Україні повинні боротись проти ототожнення адвокатів і клієнтів.
Крім Мін’юсту і Координаційного центру з надання правової допомоги (які мають це робити в силу особливого наражання на ризики ототожнення адвокатів і клієнтів саме адвокатів, які співпрацюють з ними в системі БПД), профільним суб’єктом і флагманом такої боротьби є Національна асоціація адвокатів України. І це не тільки тому, що НААУ об’єднує всіх адвокатів України і по статуту зобов’язана їх захищати у всіх можливих формах. НААУ та члени органів її адвокатського самоврядування дійсно мають дуже принципову і дуже активну позицію з цього приводу.
Звернула увагу Оксана Каденко на Рішення Ради адвокатів України № 124 від 02 листопада 2022 року, яким внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України та зобов’язано адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, подати відомості про це до ЄРАУ через відповідні органи адвокатського самоврядування.
Цьому рішенню передував тривалий пошук механізмів на пряму контактувати з нашими адвокатами, які працюють в системі БПД, в тому числі щодо проблеми їх ототожнення з клієнтами та/або іншого тиску на них, адже до 02 листопада минулого року таких механізмів не існувало.
Комітет з питань безоплатної правової допомоги при НААУ, здійснюючи моніторинг змін у системі БПД та аналізуючи стан дотримання прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності при наданні адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги, прийшов до висновку про необхідність в акумулюванні відомостей про адвокатів, які працюють в системі БПД, з метою забезпечення їх інформаційною, методологічною та іншою допомогою.
Статтею 15 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено суб’єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні: адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Натомість, ЄРАУ до цього рішення не містив відомостей про адвокатів, які надають правову допомогу на умовах, визначених контрактами, укладеними з центрами надання безоплатної вторинної правової допомоги, що ускладнювало здійснення відносно них функцій Національної асоціації адвокатів України та органів адвокатського самоврядування. Тобто, до того всі важливі для належного функціонування інституту адвокатури відомості про адвокатів були відображені в Єдиному реєстрі адвокатів України, в тому числі й щодо надання ними правової допомоги «pro bono», окрім відомостей про адвокатів, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну допомогу.
Таким чином, було вирішено, що до ЄРАУ слід вносити відомості про адвокатів, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну допомогу, та/або уклали контракт про надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі або договір
про надання безоплатної вторинної правової допомоги на тимчасовій основі.
Такі відомості є обов’язковими для внесення реєстраторами (створювачами) бази даних ЄРАУ.
Крім цього, було встановлено десятиденний строк з дня включення адвоката до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, та/або укладення ним відповідного контракту на подання заяви із повідомленням про включення до такого реєстру або укладення такого контракту до ради адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката, або Ради адвокатів України, чи через особистий кабінет адвоката в ЄРАУ для внесення таких відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.
Тобто, якщо адвокати пройшли конкурс, включені до Реєстру адвокатів, які залучаються до надання БВПД, однак ще не уклали контракт, вони все рівно зобов’язані подати відомості про себе до ЄРАУ.
Якщо контракт було укладено, однак не продовжено (не укладено на новий строк), і навіть якщо це було багато років тому, адвокат зобов’язаний або ініціювати виключення відомостей про себе з реєстру КЦ, або подати відомості про це до ЄРАУ.
Ось тут повернемось до питання чому наразі в реєстрі Мінюсту чи КЦ адвокатів менше, ніж було, хоча вони продовжують проводити свої конкурси по відбору адвокатів.
Це рішення РАУ спонукало адвокатів переглянути своє перебування у реєстрі системи БПД і, якщо у них бажання працювати в системі вже відсутнє, то ініціювати виключення відомостей про себе.
Першим публічний приклад такого подав голова ВКДКА Сергій Вилков, який не тільки звернувся до КЦ з вимогою прибрати відомості про нього з відповідного реєстру, а й розмістив свою заяву про це в соціальних мережах.
Адвоката обурило те, що він вже багато років не надає БПД, а система задля штучного збільшення власних кількісних показників, використовує його дані.
До речі, його заява була розглянута позитивно.
Повертаючись до питання подання заяви про співпрацю з системою БПД до Єдиного реєстру адвокатів України, лектор нагадала, що строк подання такої заяви імперативний: 10 днів.
Спосіб подачі: наручно, поштою, електронною поштою або через особистий кабінет.
Кому подавати: до ради адвокатів регіону або до РАУ. Або ж безпосередньо до ЄРАУ через електронний кабінет адвоката в ЄРАУ.
Таким же був і первинний строк внесення відомостей про співпрацю з системою БПД – 10 днів.
Однак, на прохання адвокатів, РАУ рішенням від 06 січня 2023 року внесла зміни до встановленого строку і первинно відомості мали бути внесені всіма, адвокатами, які співпрацюють з системою БПД, до 05 лютого 2023 року.
Це все робилось для того, щоб отримати технічну можливість швидкого та високотехнологічного зворотнього зв’язку з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу.
Зокрема, саме ЄРАУ дає можливість виділити таких адвокатів в окрему цільову аудиторію та наділяти їх специфічною інформацією про протистояння ототожненню з клієнтами та боротьбу з іншими проблемами, притаманними адвокатській діяльності тільки при наданні БПД.
Функціонал НААУ дозволяє тепер бачити скільки таких адвокатів, зв’язок їх статусу в ЄРАУ з статусом в системі БПД і, саме головне, автоматизовано з ними спілкуватись.
Так, з використанням цього функціоналу заплановано декілька (більше 5) опитувань адвокатів для виділення, узагальнення та подальшого задоволення їх типових потреб в інформаційній, методичній та іншій корпоративній допомозі.
У такий же спосіб їм буде надсилатись точкова та узагальнена інформація відповідного спрямування.
На жаль, свій обов’язок подати до органів адвокатського самоврядування відомості про співпрацю з системою БПД виконали лише 1673 адвоката. І це при тому, що згідно реєстру, що ведеться системою БПД, такий обов’язок мали 8638 адвокатів.
Це певною мірою ускладнило втілення в життя наших задумів, однак не унеможливило.
Наразі як раз саме для цих адвокатів і саме по воєнним злочинам готуються методичні матеріали, які включатимуть окремий блок по боротьбі з ототожненням з клієнтами. Можливо це стимулюватиме адвокатів подати відповідні відомості про себе до ЄРАУ, бути в пріоритеті всіх подібних розсилок та мати можливість негайного фідбеку.
Наостанок Оксана Каденко зазначила, що НААУ працюватиме над удосконаленням способів і механізмів боротьби з ототожненням адвокатів і клієнтів і, чисельні рішення з цього приводу ще попереду.