Підготовка рішень в Україні не означає екстрадиції: Святаша утримують у Швеції через заборону в’їзду, а не за запитом про видачу

Офіс Генерального прокурора заявив, що прокуратура та суди виконали всі залежні від них процесуальні дії, необхідні для екстрадиції колишнього народного депутата Дмитра Святаша зі Швеції до України за всіма кримінальними провадженнями.

За словами ОГП, необхідні судові рішення ухвалили Київський апеляційний суд і, в межах іншого провадження, Вінницький міський суд Вінницької області. Матеріали підготовлено й перекладено. Подальші етапи, наголошують в Офісі, належать до компетенції органів міжнародного співробітництва, «зокрема шведської сторони». Які саме рішення ухвалили суди і чи направлено Швеції офіційний запит про видачу, ОГП не уточнює. Пошуком у Єдиному державному реєстрі судових рішень ці ухвали поки не виявлено.

Що повідомила прокуратура

За даними ОГП, провадження щодо Святаша перебувають на різних стадіях судового розгляду в різних судах, тому прокурори працювали паралельно в усіх. До групи прокурорів у провадженні, яке розглядає Київський апеляційний суд, додатково включили прокурорів ОГП, відповідальних за міжнародне співробітництво. Як зазначає Офіс, апеляційний суд міг вирішити питання без судового засідання, але провів його за участю сторін, що «дозволило безпосередньо заслухати позиції учасників провадження та забезпечити додаткові гарантії дотримання прав людини». Вінницький міський суд, за словами ОГП, «також оперативно розглянув відповідне питання».

Контекст

Святаша затримали 22 жовтня 2026 року на паспортному контролі в стокгольмському аеропорту Арланда. Як повідомили «Схеми» з посиланням на Expressen та судові документи, підставою для відмови у в’їзді стала внесена до Шенгенської інформаційної системи заборона Польщі. Святаша утримують у центрі тимчасового утримання Міграційного агентства Швеції в Мерсті. 27 жовтня міграційний суд відмовив йому в усному слуханні.

В Україні влітку 2024 року Печерський районний суд Києва заочно засудив Святаша до 12 років позбавлення волі, зокрема за ст. 110 та 436-2 КК (посягання на територіальну цілісність, виправдовування збройної агресії РФ) і шахрайство на 2,2 млрд грн. Захист оскаржив вирок, справу розглядає Київський апеляційний суд. З травня 2023 року Святашу повідомлено про підозру в державній зраді. За даними «Схем», після скарги захисту восени 2024 року Інтерпол зняв його з міжнародного розшуку за провадженням, у якому ухвалено вирок.

Позиція захисту

Адвокат Марк Сафарян, який представляє Святаша у Швеції, вважає заборону в’їзду політично вмотивованою. В апеляційній скарзі він зазначив, що Святаш заперечує проти видачі Україні. Захист також стверджує, що підстав для утримання немає, а Святаш готовий негайно повернутися до Росії, громадянство якої він має з 2020 року, за даними «Схем».

Версія сторони обвинувачення

За версією обвинувачення, Святаш публічно підтримував російську агресію та закликав мешканців тимчасово окупованих територій отримувати російські паспорти. Окрім того, у 2008–2014 роках він, як бенефіціар групи підприємств, організував неповернення банківського кредиту на понад 50 млн доларів США. У справі про державну зраду СБУ стверджує, що він сприяв Росії у веденні війни. Вирок Печерського суду не набрав законної сили, і до набрання ним законної сили Святаш вважається невинуватим.

Що це означає

Аналітично. Заява ОГП є радше позиціюванням, ніж повідомленням про процесуальний результат. Підготовка рішень в Україні не означає, що Швеція розглядатиме видачу: наразі Святаша утримують у міграційній, а не екстрадиційній процедурі. Його російське громадянство відкриває можливість видворення поза Шенгенську зону без вирішення питання про видачу.

Навіть якщо запит буде розглянуто, захист матиме кілька аргументів. По-перше, вирок ухвалено заочно, а європейські держави зазвичай вимагають гарантій повторного розгляду справи за участю особи. По-друге, звинувачення за ст. 110, 111 та 436-2 КК можуть розглядатися як такі, що мають політичний характер. По-третє, Інтерпол уже відкликав розшук за одним із проваджень. Медіа, зокрема Kyiv Post, також згадують рішення Верховного суду Швеції 2023 року в іншій справі, де видачу Україні в умовах війни визнано несумісною зі ст. 3 Конвенції. Реквізитів цього рішення у відкритих джерелах не наведено.

Окремо варто звернути увагу на тон заяви. Прокуратура публічно дає оцінки роботі судів у справах, які не завершено, і визнає за ними «визначальну роль» у забезпеченні екстрадиції. Для шведських органів, які оцінюватимуть справедливість процесу в Україні, такі заяви сторони обвинувачення навряд чи будуть аргументом на користь видачі.

Читайте також на ADVOKAT POST

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST