Пленум Верховного Суду 11 вересня 2026 року затвердив висновок на законопроєкт № 13397 про внесення змін до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає порядок формування складу суду та судді-доповідача для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справ в апеляційному порядку.
Питання виносилося на розгляд Пленуму не вперше: попередні засідання завершувалися відкладенням розгляду або створенням робочої групи для вироблення спільної позиції. Цього разу за підтримку законопроєкту, яка означає перехід до автоматизованого розподілу апеляційних адміністративних справ Великої Палати між усіма її суддями без урахування їхньої юрисдикційної спеціалізації, проголосували 58 суддів, проти — 49.
Детальніше
Законопроєкт № 13397 зареєстрований у Верховній Раді України 24 червня 2025 року; його ініціатором є народний депутат Сергій Демченко. Проєкт пропонує доповнити частину шосту статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України нормою про особливості визначення складу суду й судді-доповідача при розгляді Великою Палатою Верховного Суду справ в апеляційному порядку: якщо справа розглядається Великою Палатою колегіально в апеляційному порядку, головуючим на її засіданні є суддя-доповідач, визначений автоматизованою системою документообігу суду за первісним розподілом справи без урахування спеціалізації судді.
Чинний порядок передбачає, що в таких справах суддю-доповідача визначають виключно з-поміж суддів Великої Палати, обраних із Касаційного адміністративного суду, тобто з урахуванням їхньої попередньої юрисдикційної спеціалізації. На попередніх обговореннях цього законопроєкту в межах Пленуму прихильники зміни — серед них голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович — обґрунтовували її потребою забезпечити непередбачуваність складу суду та рівномірність навантаження на суддів Великої Палати, зазначаючи, що чинне законодавство не вимагає врахування спеціалізації при розподілі справ і що судді Великої Палати проходять спеціалізовану підготовку протягом трьох років після обрання. Опоненти зміни — зокрема секретар Великої Палати Верховного Суду Веніамін Уркевич — рекомендували не підтримувати законопроєкт, наголошуючи на ризику зниження якості розгляду специфічних адміністративних спорів суддями без відповідної спеціалізації.
Доповідачем із цього питання на засіданні Пленуму був суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Кривенда. За результатом розгляду Пленум Верховного Суду підтримав законопроєкт, вказавши, що він покликаний сприяти реалізації права на справедливий суд за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та гарантованого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України права на апеляційний перегляд справи.
Чому це важливо
Висновок Пленуму на законопроєкт № 13397 — це позиція Верховного Суду щодо законопроєкту, а не чинна зміна Кодексу адміністративного судочинства України: законопроєкт має пройти розгляд і ухвалення Верховною Радою України, і лише після цього, за умови підписання Президентом України, набуде чинності зміна порядку формування складу суду в Великій Палаті. Водночас саме питання має системне значення для функціонування найвищої судової інстанції: Велика Палата Верховного Суду в порядку апеляційного перегляду переглядає рішення, ухвалені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду як судом першої інстанції (наприклад, у справах щодо оскарження рішень Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), тому від складу колегії, яка розглядає такі апеляції, безпосередньо залежить послідовність підходів до вирішення спорів у надзвичайно чутливій сфері суддівського врядування. Вузький розрив голосів (58 проти 49) свідчить про відсутність консенсусу серед суддів Верховного Суду щодо того, чи виправдовує потреба в непередбачуваності та рівномірному навантаженні відмову від урахування профільної спеціалізації в справах, де предметна обізнаність судді-доповідача традиційно вважалася істотною для якості перегляду.
Читайте також на ADVOKAT POST
- У нас фактично є два Верховні Суди: перший є простим Верховним Судом, який може діяти як суд першої інстанції, а другий – Супер або Мега Верховний Суд: Юрченко — пояснення структурної моделі, у якій Велика Палата діє як апеляційна інстанція щодо справ, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції, — саме порядок формування колегії для таких апеляцій і змінює законопроєкт № 13397.
- КАС ВС є судом першої інстанції в спорах за позовами щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Етичної ради, ВП ВС — апеляцією — конкретний приклад категорії справ (щодо органів, які оцінюють членів ВРП), в яких склад колегії Великої Палати в апеляційному порядку визначається за правилами, що їх переглядає законопроєкт.
- ВККС, яка на основі висновку Громадської ради доброчесності прийняла рішення поза межами процедури кваліфікаційного оцінювання, остаточно програла суд у ВП ВС — приклад апеляційного перегляду Великою Палатою рішення, ухваленого Касаційним адміністративним судом як судом першої інстанції у спорі щодо ВККС.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.