Олексій Горох, адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, член комісії з питань правової реформи при Президентові України, провів у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Дисциплінарна відповідальність прокурора за проступки у кримінальному провадженні».
Лектор сфокусував увагу на стандартах поведінки прокурора, порушенні стандартів поведінки та норм прокурорської етики прокурора та дисциплінарних стягненнях, що можуть бути застосовні до прокурора.
Стандарти поведінки прокурора поділяються на міжнародні та національні.
Міжнародні стандарти щодо поведінки прокурора становлять:
1. Керівні принципи щодо ролі обвинувачів, прийняті восьмим Конгресом Організації Об’єднаних Націй з профілактики злочинності і поводження з правопорушниками. Гавана, Куба, 27 серпня – 7 вересня 1990 року;
2. Рекомендація REC (2000) 19 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи «Про роль служби публічного обвинувачення в системі кримінальної юстиції», ухвалена 6 жовтня 2000 року на 724-му засіданні заступників міністрів;
3. Рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи № 1604 (2003) щодо ролі прокуратури у демократичному суспільстві, що керується верховенством права;
4. Європейські настанови з питань етики та поведінки публічних обвинувачів від 2005 року (Будапештські настанови)
5. Звіт Венеційської комісії з європейських стандартів щодо незалежності судової системи: частина ІІ – Служба обвинувачення, ухвалено на 85-му пленарному засіданні. Венеція, 17-18 грудня 2010 року;
6. Висновок Консультативної ради європейських прокурорів №13(2018) “Незалежність, підзвітність та етика прокурорів”, §§ 24-25;
7. Стандарти професійної відповідальності та виклад основних обов’язків та прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року.
Національні стандарти щодо поведінки прокурора складають:
- Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури (затверджено Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017);
- Закон України «Про прокуратуру» (розділ VI);
- Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
- Наказ Генеральної прокуратури України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність» №4/1гн від 3 грудня 2012 року;
- Наказ Офісу Генерального прокурора «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» №309 від 30 вересня 2021 року;
- Наказ Офісу Генерального прокурора «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України» №365 від 07 серпня 2020 року;
- Наказ Генеральної прокуратури України «Про затвердження Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України» № 111 від 13.04.2017 року.
Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності встановлені статтею 43 Закону України «Про прокуратуру». Так, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;
2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;
3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;
4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;
5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;
6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;
7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;
8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, непередбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їхніх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;
9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
Згідно Експертного аналізу дисциплінарної практики Відповідного органу прокуратури, що здійснює дисциплінарне провадження, за 9 місяців роботи (2021-2022). Київ, 2022, невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків (пункт 1 частини 1 статті 43 Закону) продовжує бути найпоширенішою підставою для стягнення (55 %). Систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики складає 19 %. Вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури – 15 %. Частка порушень правил внутрішнього службового розпорядку складає 7%.
Лектор відзначив, що до способів невиконання чи неналежного виконання службових обов’язків прокурорів відносяться:
- неналежне виконання повноважень на адміністративній посаді (відсутність контролю за якістю здійснення процесуального керівництва в кримінальних провадженнях прокурорів, невиконання ухвал слідчого судді про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не проведення нарад з прокурорами з певних актуальних питань досудових розслідувань тощо);
- порушення в роботі з ЄРДР (використання електронного цифрового підпису іншого прокурора для роботи в ЄРДР (несанкціонований доступ до даних реєстру), зміна кваліфікації кримінального правопорушення у відповідній картці ЄРДР без належних для цього підстав, не надіслання обвинувальних актів до суду після внесення відповідних відомостей до ЄРДР тощо);
- процесуальні порушення в кримінальних провадженнях (порушення розумних строків у кримінальних провадженнях, надання письмових вказівок, ухвалення процесуальних рішень у кримінальному провадженні, де прокурор не був процесуальним керівником тощо);
- дії щодо незаконного обвинувачення та засудження осіб, звільнення від відповідальності(нездійснення перевірки обґрунтованості повідомлення про підозру, здійснення такого повідомлення про підозру, що мало наслідком безпідставне, за відсутності складу злочину, притягнення особи до кримінальної відповідальності, порушення порядку повідомлення про підозру без перевірки отримання особою цього повідомлення тощо);
- інші порушення (здійснення запитів про отримання документів від суб’єкта господарювання з порушенням визначеного розподілу посадових обов’язків, втрата службового посвідчення, порушення порядку і строків розгляду звернень, клопотань осіб, передача адвокатові низки оригінальних томів матеріалів кримінального провадження для вивчення за межами службових приміщень).
Способи грубого порушення правил прокурорської етики:
- порушення антикорупційного законодавства:
- вимагання й отримання неправомірної вигоди, у тому числі надання неправомірної вигоди іншому прокурору (за неподання ним апеляційної скарги на рішення суду), вимагання і отримання неправомірної вигоди від підпорядкованого прокурора (за не створення штучних перешкод у його роботі);
- надання обіцянки впливу на інших прокурорів й отримання частини неправомірної вигоди;
- позапроцесуальне спілкування з обвинуваченим з метою схилити його до надання неправомірної вигоди;
- надання консультацій стороні захисту в кримінальних провадженнях, де прокурор не був процесуальним керівником порушення правил дорожнього руху.
- порушення правил дорожнього руху:
- керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння;
- керування транспортним засобом за відсутності необхідних документів;
- невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу;
- відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння;
- непристойна поведінка і пропозиція неправомірної вигоди поліцейським.
- порушення у відносинах із судом:
- залишення зали судового засідання без дозволу суду до завершення оголошення судового рішення.
- інші порушення правил етики:
- перебування в стані алкогольного сп’яніння, непристойна лайка на адресу поліцейських та погроза притягнення їх до дисциплінарної відповідальності чи звільнення;
- перебування в стані алкогольного сп’яніння на робочому місці;
- придбання і збут наркотичних засобів;
- вживання наркотичних речовин;
- участь в зйомці телевізійної програми в оголеному вигляді;
- участь у бійці і застосування спеціального засобу захисту;
- участь в азартній грі (покері);
- непристойна лайка на адресу іншого прокурора;
- тиск на підлеглих, неетичне спілкування з ними;
- відсутність на робочому місці без поважних причин;
- агресивне поводження у відділку поліції, включно з намаганням завдати поліцейським тілесних ушкоджень.
Закон України «Про прокуратуру» (ст. 49) визначає три види дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовні до прокурорів:
1) догана;
2) заборона на строк до 1-го року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду;
3) звільнення з посади в органах прокуратури:
- грубий характер вчиненого порушення;
- перебування прокурора в статусі особи, яка притягувалася до дисциплінарної відповідальності.
Строк, протягом якого може бути накладене стягнення:
- 1 рік з дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці (частина 4 статті 48 Закону).
Обставини, що враховуються при накладенні стягнення:
- характер проступку;
- наслідки проступку;
- особа прокурора;
- ступінь його вини;
- обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Олексій Горох окремо зазначив особливості дисциплінарної відповідальності військових прокурорів, що полягають у наступному:
- дисциплінарна відповідальність військових прокурорів як військовослужбовців забезпечується за правилами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
- перевірка обставин проступку та накладення дисциплінарних стягнень здійснює Керівник військової прокуратури;
- процедура врегульована Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України (затверджений Наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608).
Види стягнень, які застосовуються до військових прокурорів:
- зауваження;
- догана;
- сувора догана;
- попередження про неповну службову відповідність;
- пониження в посаді;
- пониження військового звання на один ступінь;
- звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, позбавлення військового звання.