“Потрібно було по роботі”: Генпрокурор навів показання матері дитини у справі про усиновлення Кривоносом заради амністії

Генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив першу частину «Епізоду №1», присвяченого минулому директора НАБУ Семена Кривоноса. За твердженням Генпрокурора, суд свого часу встановив у діях Кривоноса факт злочину, однак покарання він уникнув завдяки амністії, підставою для якої стала наявність усиновленої малолітньої дитини. Кравченко стверджує, що усиновлення було фіктивним. У сюжеті Кривоносу присвоєно псевдонім «Янус», а матері дитини — «Рея».

Про це Кравченко повідомив у матеріалі під назвою «Епізод №1. Частина перша».

«Суд встановив факт злочину у діях Семена Кривоноса. Але покарання не настало: він фіктивно усиновив дитину й протиправно отримав підставу для звільнення від відповідальності — амністію. Згодом із цим минулим він успішно пройшов конкурс за участі міжнародних експертів і очолив НАБУ. Доброчесність як вона є», — заявив Генеральний прокурор.

«Янус» і «Рея»

У сюжеті, оприлюдненому Генпрокурором, Семен Кривонос фігурує під умовним ім’ям «Янус», а мати дитини, яку він усиновив, — під псевдонімом «Рея».

Особливу увагу привертає фрагмент її допиту.

За змістом матеріалу, під час допиту «Рея» пояснює, що усиновлення дитини було необхідне Кривоносу «по роботі».

Ця деталь суттєво доповнює версію, яку зараз публічно озвучує Генеральний прокурор: йдеться вже не лише про часовий збіг між усиновленням та отриманням амністії, а про показання матері дитини щодо мотивів такого рішення.

Водночас юридично важливо розрізняти встановлені судом обставини та твердження, які містяться у матеріалах, оприлюднених Генпрокурором. Сам факт того, що Кривонос скористався амністією у зв’язку з наявністю на утриманні малолітньої дитини, випливає із судового рішення. Натомість твердження про фіктивність усиновлення та його справжню мету потребує оцінки саме як окремої фактичної обставини.

Кримінальна справа і амністія

Йдеться про кримінальне провадження, у якому Кривоноса обвинувачували за ч. 3 ст. 157 КК України — у перешкоджанні вільному здійсненню громадянином виборчого права, поєднаному з підкупом та вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

У 2009 році Голосіївський районний суд Києва розглянув питання про застосування до нього амністії.

До початку судового слідства Кривонос подав відповідне клопотання, посилаючись на те, що має на утриманні малолітню дитину 2008 року народження.

Суд застосував до нього Закон України «Про амністію» та звільнив від кримінальної відповідальності, після чого кримінальну справу було закрито.

Таким чином, наявність дитини мала безпосереднє юридичне значення для звільнення Кривоноса від кримінальної відповідальності.

Генпрокурор ставить питання про доброчесність

Саме поєднання цих обставин Кравченко використовує як центральний елемент свого публічного звинувачення.

За його версією, Кривонос отримав можливість уникнути кримінальної відповідальності завдяки фіктивному усиновленню, після чого через багато років пройшов конкурсний відбір на посаду директора Національного антикорупційного бюро.

Генпрокурор окремо наголошує, що конкурс проводився за участі міжнародних експертів, і ставить під сумнів якість перевірки доброчесності кандидата.

Кривонос був призначений директором НАБУ Кабінетом Міністрів 6 березня 2023 року після конкурсного відбору.

Що тут юридично найважливіше

Поява в оприлюдненому матеріалі показань матері дитини може виявитися одним із найбільш суттєвих елементів усієї історії.

Якщо раніше публічна дискусія значною мірою будувалася навколо хронології — усиновлення, а потім застосування амністії, — то слова «Реї» про те, що це було потрібно Кривоносу «по роботі», стосуються вже можливого мотиву усиновлення.

Разом із тим самі по собі такі показання ще не означають автоматичного встановлення юридичного факту фіктивності усиновлення. Для такого висновку необхідно оцінювати весь комплекс доказів, обставини усиновлення та відповідні рішення компетентних органів.

«Частина перша» означає продовження

Кравченко назвав оприлюднений матеріал «Епізод №1. Частина перша», що вказує на намір Генерального прокурора продовжити публікацію інформації про цю історію.

Відтак ключовим питанням наступних частин може стати те, які саме документи та показання Генпрокурор наведе на підтвердження твердження про фіктивність усиновлення, а також чи отримували ці обставини раніше процесуальну або судову оцінку.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.