Послуги з надання платником клінічних спостережень за пацієнтами, які приймали лікарські препарати, з метою оцінювання безпечності та ефективності останніх, із занесенням зібраних даних до індивідуальних реєстраційних карток (індивідуальних реєстраційних форм) пацієнтів, хоч і є результатом аналітичної роботи, але не відповідають визначенню компіляції даних (бази даних) як об’єкта права інтелектуальної власності відповідно до пункту 3 частини першої статті 433 Цивільного кодексу України. Такі послуги є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, коли надаються на митній території України.
08 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу платника на постанову
Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі
No 160/8533/20 за позовом платника до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Контролюючий орган за результатами перевірки встановив, що платник
здійснював клінічні дослідження, що не підпадають під вимоги підпунктів «а», «в» пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України, місцем постачання послуг з проведення досліджень є митна територія України, тому вказані операції мають оподатковуватися за ставкою 20 %. Не погоджуючись з такими висновками, платник указав, що надані послуги відповідно до укладених договорів зі спонсорами пов’язані зі збором, обробкою (компіляцією) даних дослідження (створення баз даних), тобто створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, які надавалися за замовленням нерезидента України, тому постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 07 грудня 2020 року задовольнив позов. Суд першої інстанції дійшов висновку, що під час
здійснення операцій відповідно до укладених з нерезидентами договорів платник надавав консультаційні послуги, у зв’язку з чим не було занижено об’єкт
оподаткування податком на додану вартість за послуги, надані нерезидентам
України, а отже, висновки та застосовані санкції за несплату податку на додану
вартість не відповідають встановленим обставинам справи.
Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, прийняв постанову, якою відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної
інстанції постановив, що доводи платника про надання консультаційних послуг
за договорами є необґрунтованими, оскільки характер послуг, що надавались
нерезидентам, не дозволяє віднести їх до переліку послуг, зазначених у підпунктах «а»,«в» пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу, а тому контролюючий орган правомірно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Послуги з надання платником клінічних спостережень за пацієнтами, які приймали лікарські препарати, з метою оцінки безпечності та ефективності останніх, із занесенням зібраних даних до індивідуальних реєстраційних карток (індивідуальних реєстраційних форм) пацієнтів, хоч і є результатом аналітичної роботи, але не відповідають визначенню компіляції даних (бази даних) як об’єкта права інтелектуальної власності відповідно до пункту 3 частини першої статті 433 Цивільного кодексу України. Такі послуги є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, коли надаються на митній території України.
Положення договорів про врегулювання відносин сторін щодо інтелектуальної
власності на об’єкти, які можуть бути створені під час клінічних досліджень, не дають підстав для висновку, що були створені об’єкти права інтелектуальної власності. Указані договори не містять зобов’язань платника створити такі об’єкти. Умови договорів щодо комерційної таємниці спонсора на результати досліджень також не означають, що платник надав послуги зі створення об’єкта інтелектуальної власності. Комерційна таємниця стає об’єктом інтелектуальної власності за рішенням особи, для якої вона має комерційний інтерес і яка її законно контролює.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 8 грудня 2022 року у справі No 160/8533/20 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107759568.