У разі відрахування особи з вищого навчального закладу у зв’язку з її переведенням такій особі видається академічна довідка, яка повинна містити інформацію про результати навчання за період навчання до відрахування. Така довідка є підставою для зарахування до іншого навчального закладу.
18 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі No 640/4574/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа – Державне підприємство МОН України «Інформаційно-іміджевий центр» про визнання протиправними дій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
У серпні 2019 року з метою працевлаштування та здійснення професійної
діяльності в Україні позивач звернувся до відповідача за визнанням диплому, здобутого у Воронезькому державному медичному університеті імені М.Н. Бурденко.
24.09.2019 Директоратом стратегічного планування та європейської інтеграції
МОН України прийнято рішення про відмову у визнанні диплому про освіту.
Зважаючи на узагальнення підстав для відмови позивачу у визнанні диплома,
адвокат останнього звернувся із адвокатським запитом від 09.12.2019 і отримав
від Національного інформаційного центру академічної мобільності ДП «Інформаційно-іміджевий центр» відповідь від 17.12.2019.
У цій відповіді повідомлялось, що відповідно до аналізу архівних матеріалів щодо звернень громадян та завершених справ про визнання в Україні іноземних
документів про освіту, ОСОБА_1 17.07.2019 звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою на проведення процедури визнання його іноземного освітнього документа. Міністерством освіти і науки України було проведено процедуру визнання вищезазначеного документа про освіту. У ході процедури визнання прийнято рішення про відмову у визнанні такого документа на підставі: підпункту 13 пункту 2 розділу VI Порядку No504, частин другої та третьої статті 9 Закону No1207-VII; листа від 31.07.2019 Воронезького державного медичного університету імені М.Н. Бурденко.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23 квітня 2021 року
позов задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 липня 2021 року
скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове – про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах
ступенів вищої освіти визначена Порядком визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 No 504 (далі – Порядок No504) .
Визнання документа про вищу освіту, здобуту за кордоном, можливе у разі
відповідності такого документу вимогам цього Порядку.
Відповідно до положень розділу VI Порядку No504 ступені вищої освіти, присуджені освітніми установами, мають визнаватися компетентними органами, якщо немає суттєвої різниці між іноземною кваліфікацією, визнання якої запитує Заявник, та відповідною кваліфікацією в Україні, за винятком випадків, зазначених у пункті 2 цього розділу.
Компетентний орган на підставі висновку приймає одне з таких рішень, яке
оформлюється в установленому законодавством порядку: про визнання Документа, на підставі якого Заявнику видається Свідоцтво; про відмову у визнанні поданого Документа, про що Заявнику направляється відповідне повідомлення із зазначенням підстав прийняття такого рішення.
У цій справі, підставою для відмови позивачу у визнанні диплома спеціаліста від 05.07.2019, виданого Воронезьким державним медичним університетом ім. М.Н. Бурденко компетентним органом була та обставина, що зазначений документ про освіту було одержано на підставі документа про освіту, який відповідно до норм законодавства не надавав його власнику відповідних академічних прав, а саме довідки про періоди навчання від 10.09.2018, виданої Кримським федеральним університетом імені В.І. Вернадського.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку No 504 документ про освіту (освітній
документ) – документ, який містить дані власника документа про ступінь вищої освіти, фахову спеціалізацію або професійну перепідготовку випускника освітньої установи або засвідчують проходження періоду навчання.
Отже, документом про освіту є, зокрема і документ, який засвідчує проходження
періоду навчання, у даній справі це довідка про період навчання.
Особа, відрахована з закладу вищої освіти до завершення навчання за освітньою програмою, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. Зразок академічної довідки встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (частина перша статті 46 Закону України «Про освіту»).
Тобто, у випадку відрахування особи з вищого навчального закладу у зв’язку із її переведенням, такій особі видається академічна довідка, яка повинна містити
інформацію про результати навчання за період навчання до відрахування, і така
довідка є підставою для зарахування до іншого навчального закладу.
ОСОБА_1 навчався у Федеральній державній бюджетній освітній установі вищої освіти «Воронезький державний медичний університет імені М.Н. Бурденко» на комерційно-договірній основі з 01.09.2018 до 30.06.2019. Водночас ОСОБА_1
зарахований до цього навчального закладу 01.09.2018 до контингенту студентів
6 курсу за спеціальністю 31.05.01 «лікувальна справа» у порядку переведення із Кримського федерального університету імені В.І. Вернадського на підставі довідки про період навчання від 10.09.2018, яка видана Кримським федеральним університетом імені В.І. Вернадського.
Таким чином, фактичною підставою для зарахування позивача до вищого навчального закладу, яким видано диплом спеціаліста була довідка про період
навчання, яка на думку суду, фактично є академічною довідкою.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон
No 1207-VІІ) державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових
наслідків.
Згідно статті 1 Закону No 1207-VІІ тимчасово окупована Російською Федерацією
територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється
дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Як видно з матеріалів справи, під час проходження процедури визнання
іноземного документа про освіту, виданого на ім’я ОСОБА_1, було встановлено, що довідка від 10.09.2018 є документом про період навчання, який не дає власнику відповідних академічних прав, оскільки була видана Кримським федеральним університетом імені В.І. Вернадського, який діє на тимчасово окупованій території України та відсутній в реєстрі суб’єктів освітньої діяльності України і не є визнаним в системі освіти України.
Отже, ця довідка про період навчання, видана нелегітимною установою та не надає її власнику відповідних академічних прав.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про визнання документа про освіту позивача.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року у справі No 640/4574/20 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106814787.