Про визначення критеріїв “грубого” порушення Правил адвокатської етики

Критерії «грубого» порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

26 січня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі No 420/5597/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа – ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа – ОСОБА_2, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 17 вересня 2019 року No152/19 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців за грубе одноразове порушення Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення КДКА Одеської області винесено з порушенням визначеної законодавством процедури його прийняття, а викладені у оскаржуваному рішенні висновки про допущені ним порушення вимог Правил адвокатської етики, приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є безпідставними та не узгоджуються з фактичними обставинами справи. Вказував, що при прийнятті оскаржуваного акту відповідач в порушення установленого законом принципу змагальності, невмотивовано відхилив спочатку відводи, заявлені позивачем, а в подальшому і клопотання, які були подані його представником. Спірне рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, оскільки відповідач не здійснював будь-яких належних та достатніх заходів для кваліфікації дій позивача, які б співвідносились з накладеним на нього дисциплінарним стягненням.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 28 вересня 2021 року,
залишеним без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року, відмовлено в задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване рішення від 17.09.2019 року No 152/19 винесено відповідачем в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Предметом спору у цій справі було лише рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Суди встановили, що при прийнятті оскаржуваного рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача були присутні 10 членів дисциплінарної палати, що відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому матеріали дисциплінарного провадження No 152/19 станом на 17.09.2019 року (дату прийняття оскаржуваного рішення) містили відомості про направлення скарги з додатками на адресу адвоката, супровідний лист, квитанції, резолюції Голови КДКА Одеської області, витяги з протоколів засідань дисциплінарної палати від 14.05.2019 року, 04.06.2019 року, 18.06.2019 року та 17.09.2019 року, а також рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 17.09.2019 року.

Дисциплінарною палатою КДКА Одеської області до початку розгляду скарги ОСОБА_2 стосовно поведінки адвоката ОСОБА_1 не було установлено жодних правових підстав для відводу або самовідводу будь-якого члена дисциплінарної палати КДКА Одеської області, а обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позову, на переконання суду першої інстанції, не могли слугувати підставою для відводу членів КДКА. На стадії перевірки поданої скарги було установлено, що адвокат ОСОБА_1 представляє інтереси ОСОБА_3 як відповідача у цивільній справі No 522/18403/16-ц.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15 листопада 2017 року у справі No522/18403/16-ц, яке постановою Апеляційного суду Одеської області від 22.03.2018 року залишено без змін, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 стосовно його доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Верховного суду України від 19 грудня 2018 року по справі No522/18403/16-ц скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2018 року. Справу No 522/18403/16-ц повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд. Неналежна поведінка адвоката ОСОБА_1 під час повідомлення ОСОБА_7 про те, що рішення про позбавлення батьківських прав її
батька скасовано, стало предметом скарги до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.

У ході перевірки адвокат ОСОБА_1 надав пояснення дисциплінарній палаті, зі змісту яких палата встановила, що впродовж кількох десятків років останній пов’язаний із ОСОБА_3 дружніми відносинами. Спілкування із сім’єю ОСОБА_2 до розірвання шлюбу носило також дружній характер. Наведені обставини дозволили адвокату ОСОБА_1 прийняти рішення про участь у розмові із ОСОБА_7 з метою повідомлення їй про рух вказаної судової справи. Зустріч із нею була погоджена із заявницею, про що свідчать надані палаті скріншоти переписки у соціальній мережі. Також, скаржницею ОСОБА_2 було подано до дисциплінарної палати разом із текстом скарги аудіо запис розмови, яка відбулась між неповнолітньою дитиною та адвокатом. Позивач отримав копію аудіо запису разом із копією скарги, про що свідчать супровідний лист та пояснення ОСОБА_1 по суті скарги. Крім того, адвокат надав дисциплінарній палаті роздруківку своїх слів з аудіо запису розмови та засвідчив її власним підписом.

Протягом всього дисциплінарного розгляду скарги адвокат не заперечував факт спілкування із дитиною. Проте згодом ОСОБА_1 почав ставити під сумнів зміст розмови зафіксований на наданому ОСОБА_2 диску з аудіо записом. На підтвердження того, що аудіо запис не змінювався та чи дійсно між ОСОБА_1 та неповнолітньою ОСОБА_7 відбулась розмова, ОСОБА_2 надала до суду першої інстанції результати проведеної за її заявою експертизи.

Після дослідження матеріалів справи та наданих пояснень, дисциплінарна палата дійшла висновку, що спілкування адвоката ОСОБА_1 із заявницею з приводу зустрічі із її донькою, в межах доручення, яке виконував адвокат, представляючи інтереси ОСОБА_3 у цивільній справі No 522/18403/16-ц, відбулося у порушення вимог ст.51 Правил адвокатської етики. Зміст пояснень ОСОБА_2, наданих дисциплінарній палаті 18.03.2019 р., свідчить, що на час спілкування адвоката ОСОБА_1 з нею та її донькою, її представництво на підставі Договору No 38 про надання правової допомоги здійснювала адвокат Шаброва О.Ю.. Саме з нею адвокат ОСОБА_1 повинен був узгоджувати зустрічі та спілкування із ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Дослідивши доданий заявницею до скарги аудіо запис, дисциплінарна палата вказала, що він хоч і не містить підтвердження спотворення адвокатом фактичних обставин справи, як це зазначено у скарзі, однак, містить неетичні та недопустимі висловлювання адвоката на адресу опонента у справі, характер та тон розмови адвоката з малолітньою дитиною є неприйнятним.

За цих обставин відповідач дійшов до висновку, що поведінка адвоката кваліфікується відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як грубе одноразове порушення Правил адвокатської
етики та є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Верховний суд вказав, що наведені у скарзі ОСОБА_2 доводи щодо порушення адвокатом ОСОБА_1 присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, передбачених законом, частково знайшли своє підтвердження за результатами перевірки. При цьому, суди попередніх інстанцій безпосередньо в судовому засіданні дослідили і прослухали аудіо запис вказаної розмови та надали йому відповідну правову оцінку.

Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що дисциплінарна палата КДКА Одеської області дійшла обґрунтованого висновку, що адвокат ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.45, 51 Правил адвокатської етики, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення. При цьому, критерії «грубого» порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Враховуючи наведене, відповідач при вирішенні питання про обрання дисциплінарного стягнення урахував усі обставини, установлені під час дисциплінарного провадження, у тому числі і вищеозначене грубе порушення
позивачем правил адвокатської етики і рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності містить належне обґрунтування обрання саме такого виду дисциплінарного стягнення як зупинення права на заняття адвокатської діяльності строком на 10 місяців.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі No 420/5597/19 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua /Review/108612325