Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Проблемні питання притягнення працівників до матеріальної відповідальності. Практика ВС”, Поліщук Вікторія, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, член Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів та Комітету з питань гендерної політики, що діють в складі НААУ, розповіла про види матеріальної відповідальності та особливості покладення матеріальної відповідальності на працівників.
Види матеріальної відповідальності:
- Загальна матеріальна відповідальність працівників — ч. 1 ст. 130 КЗпП;
- Відповідальність за неодержаний підприємством, установою, організацією прибуток, що покладається на посадових осіб — ч. 4 ст. 130 КЗпП;
- Обмежена матеріальна відповідальність працівників — ст. 133 КЗпП;
- Повна матеріальна відповідальність працівників – ст. 134 КЗпП;
- Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність працівників – ст. 135-2 КЗпП.
- Підвищена матеріальна відповідальність
Обмежену відповідальність несуть абсолютно всі працівники в тому числі і директор.
Стосовно повної матеріальної відповідальності, то є 9 пунктів:
- 1. Між працівником і підприємством укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність;
- 2. Майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
- 3. Шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
- 4. Шкоду завдано працівником, який був у нетверезому стані;
- 5. Шкоду завдано недостачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів;
- 6. Відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків;
- 7. Шкоду завдано не при виконанні трудових обов’язків;
- 8. Службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
- 9. Керівник винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць.
При встановленні повної матеріальної відповідальності у певній посаді потрібно:
- Перевірити наявність посади у Переліку 1977 року.
- У трудовому договорі визначити роботи, які виконує працівник, та його обов’язки.
- Оформити передачу матеріальних цінностей, за які відповідає працівник, актом приймання-передачі або накладною.
Договір про повну матеріальну відповідальність укладається тоді як працівники досягли віку 18 років та працівники, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
Існує дві підстави для укладення договору про повну матеріальну відповідальність:
- або зайняття посади,
- або виконання робіт, передбачених Переліком № 447.
Сама лише наявність посади, яку займає працівник, у Переліку № 447, не вважається достатньою підставою для укладення договору про повну матеріальну відповідальність, якщо у змісті трудової функції працівника відсутні обов’язки зі збереження переданих йому цінностей.
Однак, якщо працівник виконує передбачені Переліком № 447 роботи, але його посади там немає, з ним допускається укладення такого договору.
Наявність у посадовій інструкції обов’язку збереження отриманого від роботодавця майна не перетворює працівника на матеріально-відповідальну особу.
Крім наявності посади працівника або роботи, яку він виконує, у Переліку № 447, для укладення договору про матеріальну відповідальність необхідно, щоб виконання трудових обов’язків було безпосередньо пов’язане зі збереженням довірених цінностей.
Існує можливість укладення договорів на повну матеріальну відповідальність з працівниками, які виконують роботу за трудовим договором дистанційно або надомно.
Укладати договори з дистанційними працівниками потрібно тому, що роботодавець надає засоби для виконання трудових обов’язків.
Потрібно зазначити, що підвищену відповідальність несуть працівники, які займаються закупівлею, продажем, обліком, перевезенням, доставкою дорогоцінних металів і каміння, ювелірних побутових і промислових виробів, відходів і лому, що містять дорогоцінні метали і каміння, а також валютні операції (Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей»)
Колективна матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).
Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність розробляються за участю профспілкових об’єднань України та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Умови колективної матеріальної відповідальності:
- •Роботи виконуються спільно
- •Обов’язки, що виконуються особами в межах договору колективної матеріальної відповідальності, не дозволяють укласти договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність внаслідок неможливості її розмежування
- •Власник забезпечив умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження переданих ним цінностей
Організація колективної матеріальної відповідальності:
- 1.Типовий договір
- 2.Погодження з профспілкою
- 3.Добровільність укладення договору. Особа має право відмовитися від підписання договору та взяття на себе колективної відповідальності. У цьому випадку власник за згодою працівника може перевести його на іншу роботу, а при його відмові або за відсутності такої — звільнити.
- 4. Порядок прийняття нових осіб до бригади. Нових працівників може бути зараховано до бригади лише за згодою її колективу, а для цього потрібно провести збори трудового колективу.
Уникнути колективної матеріальної відповідальності можливо якщо:
- 1.Працівники не визнаються винними в заподіянні шкоди, що належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику
- 2.Відповідальність не покладається на учасників бригади в тому випадку, коли після укладення договору про колективну матеріальну відповідальність вони інформували власника про недоліки зберігання матеріальних цінностей, а власник на ці сигнали не відреагував і не забезпечив нормальні умови збереження цінностей. Підтвердження: службові або доповідні записки.
- 3.Не може бути покладено відповідальність і на особу, яка звільнилася, якщо при звільненні інвентаризацію не було проведено, а при подальшій інвентаризації було виявлено нестачу, але з документів випливає, що цінності, яких не вистачає, надійшли до відділу вже після звільнення особи.