Вищий антикорупційний суд 6 вересня 2026 року розглядає клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про обрання запобіжного заходу заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора Сергію Кропиві та його співмешканці Єлизаветі Івахненко (за прізвиськом «Муза») — у межах провадження про «кришування» мережі шахрайських кол-центрів (операція «Карфаген»). У виступі прокурор САП детально виклав зміст записаних розмов Кропиви з іншими учасниками справи та попросив суд обрати Кропиві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 200 млн грн. Станом на підготовку цього матеріалу суд рішення не ухвалив.
Підозра і суми, названі прокурором
За інформацією, оприлюдненою на засіданні, Кропиві повідомлено про підозру за частиною 3 статті 255 Кримінального кодексу України (керівництво злочинною організацією з використанням службового становища) та за частиною 3 статті 27 у поєднанні з частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України (організація легалізації майна, одержаного злочинним шляхом). Прокурор навів дві суми, охоплені підозрою в легалізації: 41,7 млн грн за період із серпня 2025 року по вересень 2026 року та 48,2 млн грн за період із серпня 2023 року по травень 2025 року.
Зміст розмов, оприлюднений прокурором
Прокурор зачитав фрагмент розмови за участю третьої особи — А. Худієва, — у якій, за версією обвинувачення, йшлося про створення видимості боротьби з кол-центрами без реальної шкоди для учасників мережі. За прямими спостереженнями за подальшим перебігом засідання, прокурор також детально виклав зміст інших записаних розмов Кропиви — зокрема з родичами та водіями, — які обвинувачення наводить на підтримку клопотання.
Презумпція невинуватості та стандарт цієї стадії процесу
Відповідно до статті 62 Конституції України Кропива, Івахненко та будь-яка інша особа, згадана в розглянутих записах, вважаються невинуватими, доки їхню вину не доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Клопотання про запобіжний захід розглядається за стандартом обґрунтованої підозри та наявності ризиків, передбачених статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, — це процесуальна стадія збирання й представлення доказів стороною обвинувачення, істотно відмінна від стандарту доведеності поза розумним сумнівом, застосовного при ухваленні вироку. Саме визначення судом виду запобіжного заходу (у тому числі можливий розмір застави) не є встановленням вини і не свідчить про доведеність підозри.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.