Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Реалізація переважного права на викуп землі с/г призначення та порядок його захисту”, Навроцький Дмитро, адвокат, член Комітету з земельного права НААУ, розповів про основні зміни у земельному законодавстві із відкриттям ринку землі, розповів про основні вимоги земельного законодавства до реалізації переважного права.
Переважне право на викуп землі – це гарантоване державою право користувача земельної ділянки, першочергово придбати земельну ділянку, або продовжити договір оренди, якщо існують орендні правовідносини.
Переважне право на викуп землі регулюється:
- • Стаття 777 ЦК України
- • Стаття 130-1 ЗК України
- • Стаття 9 ЗУ «Про оренду землі»
- • Договір оренди.
Земельним Кодексом України встановлено виключний перелік правочинів, на підставі яких можливе відчуження земель сільськогосподарського призначення приватної власності:
- • договори купівлі-продажу;
- • дарування;
- • довічного утримання;
- • міни;
- • спадковий договір;
- • внесення до статутного капіталу чи звернення стягнення;
При цьому, за договором дарування, довічного утримання, спадкового договору земельні ділянки можуть відчужуватися лише на користь іншого з подружжя чи родичів.
У ЗК України, а саме в ст. 130-1, виділяється дві черги, тобто два суб’єкта реалізації переважного права.
Суб’єкт першої черги – це особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва.
Суб’єкт другої черги є орендар земельної ділянки. Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб’єкта першої черги або відмови суб’єкта першої черги від реалізації такого права.
У разі якщо відповідно до закону суб’єкти переважного права, не можуть набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.
Є певні особливості реалізації переважного права для суб’єктів другої черги, і потрібно звернути увагу, що суб’єкт другої черги виходить на “арену” реалізації переважного права, виключно у випадку відсутності суб’єкта першої черги, або у разі відмови суб’єкта першої черги від реалізації такого права.
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб’єктом іншій особі, яка відповідно до закону може набути у власність таку земельну ділянку.
Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється за письмовим договором між суб’єктом переважного права та особою, якій передається таке право.
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки.
Про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення особа, яка передає переважне право, зобов’язана письмово повідомити власника земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права. Повідомлення здійснюється цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.
У разі якщо після повідомлення нотаріусом суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення про намір власника щодо її продажу суб’єкт переважного права передав таке право іншій особі, суб’єкт переважного права зобов’язаний повідомити особу, якій таке право передане, про такий намір.
До особи, якій передано переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, переходять усі права та обов’язки попереднього суб’єкта такого права за правовідносинами, пов’язаними з реалізацією такого права.
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб’єктом іншій особі лише один раз.
Передача переданого переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення третім особам забороняється.
Виключення:
Не поширюються на випадки продажу співвласнику земельної ділянки окремої частки у праві власності на таку земельну ділянку іншому її співвласнику.