Рада адвокатів України затвердила роз’яснення щодо підстав представництва адвокатом клієнта в суді.
Про це йдеться у рішенні РАУ №62 від 02 серпня 2022 року.
Рада адвокатів України розглянувши листи адвоката Зубрицького О.В. No 10/08-1 від 08 жовтня 2021 року та адвоката Соботника Р.В. No 01/12-21 від 12 листопада 2021 року про надання роз’яснень щодо підстав представництва адвокатом клієнта в суді, заслухавши пропозиції членів Ради адвокатів України, обговоривши вказане питання, встановила наступне.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про
надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер – письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів
України затверджує типову форму ордера. Ордер на надання правової допомоги не замінює договору про надання правової допомоги, який є підставою для здійснення адвокатської діяльності, а є лише документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги клієнту (рішення Ради
адвокатів України No57 від 12 квітня 2019 року).
Частина 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регламентує вичерпні випадки надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі. Системний аналіз частини 1 статті 26 та частин 1 і 2 статті 27 профільного Закону дозволяє зробити висновок про те, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема, лише на підставі доручення чи ордеру, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському,
цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні,
розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Таким чином, в господарському процесі повноваження представника можуть підтверджуватись довіреністю, що не скасовує обов’язок адвоката щодо укладання договору з клієнтом.
Щодо надання клієнтом довіреності на ім’я адвокатського об’єднання, а не конкретно вказаного адвоката, слід зазначити наступне.
Довіреність – це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами, відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України. Закон не забороняє надання довіреності юридичній особі, якою є адвокатське об’єднання, однак і не скасовує обов’язок такого об’єднання на укладання договору про надання правничої допомоги з клієнтом.
В свою чергу, адвокат, який надає до суду в якості підтвердження власних повноважень, довіреність видану на ім’я адвокатського об’єднання може надати додаткові документи, які б підтверджували покладання обов’язків відповідного адвокатського об’єднання на конкретного адвоката.
Якщо такий адвокат входить до складу адвокатського об’єднання, достатнім є підтвердження такого факту, наприклад, інформацією з ЄРАУ, яка наявна у відкритому доступі.
Якщо адвокат не входить до складу адвокатського об’єднання, на ім’я якого надана довіреність, такі відносини між адвокатом та адвокатським об’єднанням можуть підтверджуватись відповідним договором. Аналогічна позиція міститься в рішенні Ради адвокатів України No 33 від 12.04.2019 року «Про затвердження роз’яснення щодо укладення договору між адвокатським об’єднанням та іншим адвокатом, який є самозайнятою особою».
Таким чином, Рада адвокатів України наголошує на тому, що відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою надання правової допомоги є договір про надання правової (правничої) допомоги та враховуючи наведене роз’яснює, що довіреність є підтвердженням повноважень адвоката, у випадку, якщо вона надана на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги.