Адвокат Тетяна Рабко, заступник голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства, звернула увагу на постанову Касаційного цивільного суду від 14 жовтня 2026 року у справі № 531/85/22 (провадження № 61-4556св26).
Матеріал опубліковано на сайті ВША НААУ 3 листопада.
Верховний Суд визнав необґрунтованим посилання сторони на відсутність електроенергії як на поважну причину неучасті у відеозасіданні: за ч. 5 ст. 212 ЦПК ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза приміщенням суду несе учасник, який подав відповідну заяву. Оскільки неявка була повторною, ВС погодився із залишенням позову без розгляду.
Обставини справи
Сільськогосподарське товариство «Світоч» у 2022 році звернулося до Карлівського районного суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним договору оренди землі та стягнення неотриманого доходу. Сторона позивача раніше подала заяву про участь у засіданнях у режимі відеоконференції з власних технічних засобів. На засідання 4 грудня 2025 року представник позивача не підключився, заяви про відкладення не подавав. На засідання 12 січня 2026 року, призначене на 12:40, представник через «Електронний суд» о 12:37 подала заяву про відкладення у зв’язку з припиненням повноважень. Заява надійшла до суду о 12:49, засідання розпочалося о 12:51, а в системі документообігу суду її зареєстрували о 13:20.
Суд першої інстанції 12 січня 2026 року залишив позов без розгляду через повторну неявку. Згодом він стягнув з позивача на користь відповідачів витрати на правничу допомогу окремими ухвалами від 22 і 29 січня. Полтавський апеляційний суд 23 березня 2026 року скасував ці ухвали. На думку апеляційного суду, у справі не було доказів належного повідомлення позивача, а причини неявки були поважними. Позивач посилався, зокрема, на відключення електроенергії в офісі представника під час обох засідань.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів Третьої судової палати КЦС ВС (суддя-доповідач А. Калараш) встановила, що ухвали про відкладення та повістки на обидва засідання було доставлено до електронних кабінетів товариства та обох його адвокатів у «Електронному суді». Тому висновок апеляційного суду про неналежне повідомлення ВС визнав спростованим.
Щодо відключення світла ВС зазначив: сторона сама обрала відеоконференцію як зручний для себе спосіб участі, суд забезпечив технічну можливість, а обов’язок забезпечити безперебійне інтернет-з’єднання та справність власних технічних засобів покладається на сторони. ВС послався на аналогічні висновки у постановах від 26 червня 2024 року у справі № 359/10024/21, від 11 вересня 2024 року у справі № 359/1538/21, від 30 квітня 2025 року у справі № 404/2456/21 та від 2 квітня 2026 року у справі № 753/9570/25. Визначальною обставиною колегія вважала те, що щодо засідання 4 грудня жодної заяви про відкладення із зазначенням поважних причин не надходило.
Заяву від 12 січня ВС вважав поданою не завчасно, тож суд та інші учасники не мали змоги з нею ознайомитися. Колегія також наголосила, що за повторної неявки належно повідомленого позивача суд не зобов’язаний з’ясовувати її причини і, якщо заяви про розгляд справи за відсутності позивача немає, залишає позов без розгляду.
ВС скасував постанову апеляційного суду в цій частині й залишив у силі ухвалу про залишення позову без розгляду. Питання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, які суд першої інстанції визначив у загальному розмірі 130 тис. грн, ВС повернув до апеляційного суду, оскільки той їх по суті не перевіряв.
Чинна норма
«Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції» (ч. 5 ст. 212 ЦПК України). Суд залишає позов без розгляду, якщо «належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи» (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).
Що це означає
Аналітично. Під час регулярних відключень електроенергії ця позиція переносить на адвоката ризик, на який він часто не може вплинути. Водночас постанова не виключає, що відключення світла може бути поважною причиною неявки. ВС наголосив передусім на тому, що сторона жодним чином не повідомила суд про проблему щодо засідання 4 грудня. Практичний висновок для адвоката полягає в тому, щоб мати резервне живлення та мобільний інтернет, а якщо підключитися неможливо, одразу подати через «Електронний суд» заяву про відкладення з доказами відключення. Якщо позивач не може гарантувати участь, варто завчасно заявити про розгляд справи за його відсутності.
Окремо постанова показує ризик заяв, поданих за кілька хвилин до засідання. Між поданням заяви і її реєстрацією в суді минуло понад 40 хвилин, і цю затримку апеляційний суд розцінив як брак оперативності самого суду. ВС же поклав наслідки на сторону, яка подала заяву пізно. Для клієнта ціна такої ситуації — не лише втрачене провадження, а й можливе стягнення витрат відповідачів на правничу допомогу.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Про ефективність та складнощі відеоконференцій в судових процесах адвокат Тетяна Рабко — попередній аналіз автора щодо відеозасідань.
- Якщо судове засідання розпочалося з багатогодинною затримкою, суд має оцінити причини відсутності сторони — інший підхід ВС до поважності неявки.
- Суддя вимагає особистої явки: РАУ роз’яснила, як діяти адвокату і коли відсутність у залі не є дисциплінарним проступком — про ризики неявки для адвоката.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST
