САП не контролює використання благодійних внесків за угодами, тому їх не варто затверджувати – адвокат Броневицький

Спеціалізована антикорупційна прокуратура не контролює цільове використання коштів, які за угодами про визнання винуватості перераховують благодійним фондам, і тому фактично не може перевірити виконання цих угод.

Таку позицію 1 листопада 2026 року висловив у своєму телеграм-каналі адвокат і колишній прокурор САП Станіслав Броневицький.

Він послався на відповідь САП на адвокатський запит адвоката Кравця. За словами Броневицького, з цієї відповіді випливає, що прокуратура не здійснює контролю за цільовим використанням таких коштів і не має звітів, аудиторських висновків чи інших документів про їх подальше використання.

Відповідь САП, публічну позицію прокуратури щодо мети внесків і фрагмент угоди Броневицький оприлюднив окремим дописом.

Аргументи адвоката

Як приклад Броневицький наводить угоду із Сергієм Пашинським, затверджену вироком ВАКС. За його даними, угода передбачає:

  • перерахування 100 млн грн благодійному фонду «Спільнота Стерненка», цільовим призначенням яких САП у своєму повідомленні визначила придбання озброєння для Сил оборони;
  • перерахування 400 млн грн фонду «Повернись живим» або забезпечення за його дорученням постачання озброєння на відповідну суму військовим частинам протягом шести місяців.

На думку адвоката, це не звичайна благодійність, а фінансові зобов’язання, включені до угоди та пов’язані з конкретною метою. Якщо цільове використання коштів визначене умовою угоди, сам факт перерахування на рахунок фонду не підтверджує її виконання. Розпоряджається коштами третя особа, яка не є стороною угоди, тож без окремого механізму документального контролю прокурор не може встановити, чи досягнуто заявлену мету. Броневицький вважає, що в такому разі угода визнається виконаною, хоча забезпечення Сил оборони озброєнням може залишитися нереалізованим. Тому, на його переконання, угоди з цільовими умовами, контроль за виконанням яких прокуратура забезпечити не може, суд не повинен затверджувати.

Чинна норма

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який її затвердив, з клопотанням про скасування вироку (ч. 1 ст. 476 КПК). За умисне невиконання угоди передбачено кримінальну відповідальність (ст. 389-1 КК). Суд відмовляє в затвердженні угоди, зокрема, якщо її умови суперечать закону чи не відповідають інтересам суспільства або існує очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов’язань (ч. 7 ст. 474 КПК).

Що це означає

Аналітично. Аргумент Броневицького стосується механізму виконання угод, а не лише їхнього змісту. Інститути скасування вироку за ст. 476 КПК і кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК передбачають, що прокурор може встановити факт невиконання. Якщо ж умова угоди сформульована через мету (придбання озброєння), а прокуратура перевіряє лише факт платежу, ці механізми не працюють. Раніше САП у відповіді на інший запит уже повідомляла, що результати перевірки сплати благодійних внесків за угодами ніде не фіксуються, оскільки це не передбачено нормативними актами. Подібну логіку застосував ВАКС, відмовивши в затвердженні угоди з народним депутатом Олександром Качним: суд зазначив, що використання коштів благодійною організацією перебуває поза межами контролю сторін угоди та суду. Протилежна позиція полягає в тому, що обов’язком обвинуваченого є лише здійснення платежу, а подальше використання коштів регулюється законодавством про благодійність. Однак якщо в самій угоді чи у вироку зафіксовано цільове призначення, ця позиція потребує окремого обґрунтування з боку прокуратури.

Читайте також на ADVOKAT POST

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.