Щодо особливостей та строків досудового розслідування кримінальних проступків

У ст. 219 КПК передбачено загальну норму, яка визначає строки досудового розслідування, не підлягає розширеному тлумаченню та не передбачає будь-яких винятків або виключень. Під час проведення дізнання щодо кримінальних проступків слід керуватися загальними строками досудового розслідування, визначеними ст. 219 КПК.

Особливості закінчення дізнання у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, установлені ст. 301 КПК, визначають правила щодо меж строків, якими мають керуватися дізнавач та прокурор. Однак ці строки регламентують не строки досудового розслідування, а строки на виконання повноважень на певному етапі досудового розслідування, які у своїй сукупності не повинні виходити за межі строків, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд закрив кримінальне
провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ч. 1 ст. 309 КК, у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК.

З ухвали суду першої інстанції вбачається, що під час підготовчого судового
засідання у кримінальному провадженні за результатами дослідження
обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, що надійшли до місцевого суду 27.04.2021, суд поставив на обговорення питання щодо наявності підстав для прийняття рішень, передбачених положеннями пунктів 1–4 ч. 3 ст. 314 КПК. Суд, заслухавши думку сторони обвинувачення про відсутність підстав для закриття кримінального провадження, обвинуваченого ОСОБА_1, який не заперечував проти закриття кримінального провадження, врахувавши положення п. 2 ч. 3 ст. 314, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, ч. 2 ст. 12 КК, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного положеннями ст. 219 КПК.

Апеляційний суд залишив без зміни це рішення.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: за результатами касаційної перевірки колегією
суддів ККС не встановлено істотного порушення вимог кримінального
процесуального закону судами попередніх інстанцій.

Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК, щодо ОСОБА_1 були внесені до ЄРДР 29.08.2020.

16.04.2021 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального
правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, 22.04.2021 прокурор затвердив
обвинувальний акт у кримінальному провадженні.

При цьому, врахувавши положення ст. 115, п. 10 ч. 1 ст. 284, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, суд першої інстанції в ухвалі зазначив про те, що:

  • — у підготовчому судовому засіданні суд має право, у то му числі, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу;
  • — кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи;
  • — з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається відсутність
    заявленого клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 298-4 КПК, також відсутня можливість застосування пунктів 2, 3 ч . 3 ст. 219 КПК під час обчисленні строків досудового розслідування;
  • — за приписами ч. 2 ст. 12 КК кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК, належить до кримінальних проступків;
  • — строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо
    обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК становить 72 години з дня повідомлення особі про підозру, оскільки днем повідомлення про підозру є 16.04.2021, то з 00:00 17.04.2021 починається відлік 72-годинного строку досудового розслідування, проте обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_1 прокуратура направила до суду 23.04.2021;
  • — вказане кримінальне провадження надійшло до суду 27.04.2021, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції, тобто за межами строку, визначеного положеннями ст. 219 КПК;
  • — інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення належить до кримінальних проступків, у вказаному провадженні він є єдиним підозрюваним,
    характер обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та обсяг матеріалів досудового розслідування, обсяг та специфіка процесуальних дій, проведених органом досудового слідства для всебічного та повного дослідження обставин кримінального правопорушення, не є значними.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу й зазначив про те, що положення ст. 219 КПК визначають загальні вимоги щодо строків досудового розслідування,
зокрема й щодо розслідування кримінальних проступків. Вказана норма є нормою загальної дії, яка не підлягає розширеному тлумаченню та не передбачає будь-яких винятків або виключень.

Суд першої інстанції залишив поза увагою посилання прокурора на дотримання ним строків, установлених ст. 301 КПК, під час звернення до суду з обвинувальним актом та зазначив в ухвалі, що ця норма не визначає строки досудового розслідування кримінальних проступків.

На підставі аналізу статей 219, 283, 284, 314 КПК та з огляду на матеріали кримінального провадження, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що після настання 20.04.2021 закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, та з посиланням на положення статей 8 і 9 КПК зазначив про наявність підстав для закриття цього кримінального провадження відповідно до п. 10 ст. 284 КПК, у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування.

Суд апеляційної інстанції переглянув ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора та, керуючись ст. 404 КПК, погодився з висновками суду першої інстанції, при цьому суд урахував положення п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 219, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, ч. 2 ст. 12 КК.

Не погоджуючись із доводами апеляційної скарги прокурора про те, що згідно з даними супровідного листа, наявного в матеріалах кримінального провадження,
дізнавач після повідомлення особі про підозру надіслав матеріали провадження
прокурору 19.04.2021, які надійшли в прокуратуру 20.04.2021, та з 21.04.2021
почалося обчислення триденного строку, визначеного ст. 301 КПК, що завершився 23.04.2021, у день направлення обвинувального акта до суду, з дотриманням вимог ст. 219 КПК, суд апеляційної інстанції визнав ці доводи неспроможними й такими, що прямо суперечать положенням п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК, відповідно до яких кінцевим моментом обчислення строку досудового розслідування є день звернення до суду з обвинувальним актом, а не день його направлення прокурору для прийняття рішення.

З урахуванням зазначеного, доводи апеляційної скарги прокурора про те, що оскаржувана ухвала місцевого суду винесена з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, суд апеляційної інстанції визнав
необґрунтованими.

Враховуючи наведене, на думку Суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано
погодився з висновками суду першої інстанції про необхідність закриття
кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, а саме у зв’язку з тим, що після повідомлення про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.

Посилання в касаційній скарзі прокурора на те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинувачення ОСОБА_1 у цьому
випадку закінчився з моменту фактичного направлення обвинувального акта до місцевого суду супровідним листом 23.04.2021, і це відбулося в межах триденного строку з моменту надходження матеріалів кримінального провадження в прокуратуру, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 301, ст. 28 КПК, на думку Суду, не спростовують обґрунтованості судових рішень з огляду на таке.

Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ст. 219 КПК є нормою загальної дії, виключно якою регулюються строки досудового розслідування і яка не підлягає розширеному тлумаченню та не передбачає
будь-яких винятків або виключень.

Зі змісту ч. 2 ст. 298 КПК (глава 25), на яку посилається прокурор, убачається, що досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими зазначеним
Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Буквальне тлумачення наведеної
норми свідчить про те, що під час проведення дізнання перевага має віддаватися загальним правилам досудового розслідування.

Дійсно, положення глави 25 КПК містять певні особливості закінчення дізнання. Так, у ч. 1 ст. 301 КПК, у контексті цього провадження, передбачено, що дізнавач зобов’язаний у найкоротший строк подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру.

З огляду на те, що відомості до ЄРДР були внесені 29.08.2020, дізнавач не був
позбавлений можливості з моменту пред’явлення підозри саме у найкоротший термін передати вказані матеріали прокурору.

У контексті цього кримінального провадження прокурор не пізніше трьох днів
після отримання матеріалів дізнання разом із повідомленням про підозру повинен був звернутися до суду з обвинувальним актом.

Термін не пізніше трьох днів, надає можливість виконання зазначених положень у більш короткий термін (як-от один, два дні), що у сукупності з діями дізнавача, проведеними у найкоротші строки, не позбавляє можливості дотримання строків досудового розслідування, визначених у п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК.

З урахуванням положень, передбачених ч. 5 ст. 301 КПК, саме в межах строків,
визначених ч. 2 ст. 301 КПК, прокурор зобов’язаний забезпечити надання копій
матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі не можливості вручення
— шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем
проживання чи перебування зазначених у ч. 5 ст. 301 КПК осіб.

Водночас, зазначаючи в касаційній скарзі про те, що направлення обвинувального акта до суду, виготовлення та вручення підозрюваному копій
матеріалів дізнання за вимогами ч. 5 ст. 219 та ч. 2 ст. 298 КПК не може
враховуватися в строки досудового розслідування, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК, прокурор не навів обґрунтувань того, який же саме період (вручення чи направлення) не повинен був саме в цьому випадку бути включений до строків досудового розслідування, визначених п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК.

Таким чином, на думку колегії суддів ККС, особливості закінчення дізнання,
установлені ст. 301 КПК визначають правила щодо меж строків, якими повинні
керуватись дізнавач та прокурор, при тому, що такі строки регламентують не строки досудового розслідування, а строки на виконання повноважень на певному етапі досудового розслідування, проте такі строки у своїй сукупності не повинні виходити за межі строків, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК, оскільки лише нормами цієї статті імперативно визначено граничні строки закінчення досудового розслідування у разі вчинення кримінального проступку та строки продовження досудового розслідування.

Детальніше з текстом постанови ВС від 06.09.2022 у справі No 705/1850/21 (провадження No 51-5604км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106191186.