У разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.
05 вересня 2022 року Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного
цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Суд установив, що ОСОБА_2 видала ОСОБА_1 три розписки на отримані від неї кошти. Відповідач своїх зобов’язань щодо повернення грошових коштів позивачеві не виконала, про що свідчить наявність оригіналів розписок у позивача.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у гривневому еквіваленті аванс, борг та три проценти річних від простроченої суми боргу.
Апеляційний суд повідомив сторони про розгляд справи 25 листопада 2020 року, але вони не з’явилися в судове засідання. За результатами розгляду справи суд прийняв постанову від 03 грудня 2020 року, вказавши, що в цей день складено повний текст судового рішення.
Касаційна скарга, зокрема, мотивована тим, що заявницю та її представників не повідомлено про час та місце судового засідання, призначеного саме на 03 грудня 2020 року.
Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зробивши такі правові висновки.
Відповідно до пункту 6 частини сьомої статті 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині вказується дата складення повного судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 268 ЦПК України в судовому засіданні суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата
складення повного судового рішення (частина п’ята статті 268 ЦПК України).
Справа розглядається апеляційним судом за правилами спрощеного позовного
провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частини перша, третя статті 368 ЦПК України).
Тлумачення цих норм права, зокрема, свідчить, що слід розмежовувати порядок
проголошення судового рішення (скороченого або повного) у разі явки учасників
справи у судове засідання та складання повного судового рішення за відсутності
учасників справи.
У передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може
відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення).
У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого
судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його
ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо
фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з ’явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з’явились всі учасники такої справи.
З урахуванням розумності положення частини п’ятої статті 268 ЦПК України слід
розуміти так: у разі ухвалення судового рішення з а відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.
У справі, що переглядалася, сторони про призначене на 25 листопада 2020 року
засідання були повідомлені належним чином в установленому законом порядку,
проте в засідання не з’явилися. Тому викликати їх на 03 грудня 2020 року не було
потреби – це дата складення повного судового рішення.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі No 1519/2-5034/11 (провадження No 61-175сво21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/106404256.