Щодо відкриття апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга складена недержавною мовою

Обставини справи: ОСОБА_1, громадянин Туреччини, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій державною мовою назвав суд, до якого вона подається, вказав свою особу та зазначив, що оскаржуваним судовим рішенням є ухвала місцевого суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (без зазначення дати її постановлення). Зміст скарги викладено іноземною мовою.

Позиція суду апеляційної інстанції: апеляційний суд повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала. Постановляючи таке рішення, апеляційний суд указав, що апеляційні скарги мають бути викладені державною (українською) мовою, що дозволяє суду перевірити її відповідність пунктам 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 396 КПК. Одночасно апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки КПК не визначено можливості залишення без руху апеляційних скарг, поданих у порядку статей 422, 422-1 КПК, без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК.

Позиція ККС: кримінальне провадження передано на розгляд ОП.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС погоджується з мотивами
прийнятого апеляційним судом рішення про те, що процесуальні документи у провадженні, за результатами розгляду яких вирішується питання про відкриття такого провадження, мають бути викладені державною мовою.

Для забезпечення права особи на використання в кримінальному процесі рідної мови або мови, якою володіє, вона спочатку має набути статусу учасника кримінального провадження. Відповідно особа, яка бажає, а також має на те передбачене КПК право, повинна у визначений законом спосіб порушити перед суб’єктом процесуальної діяльності питання про прийняття первинної заяви (скарги) до розгляду чи про відкриття певної стадії кримінального провадження під час якої вона та інші учасники набудуть визначених законом прав та обов’язків. При цьому ініціювання такого питання має бути донесено до повноважного суб’єкта мовою роботи державних органів, тобто державною мовою, для забезпечення можливості проведення перевірки наявність у особи, яка звертається, прав для цього, і дотримання нею передбачених КПК вимог щодо змісту документа і його додатків за результатами розгляду яких буде
прийнято відповідне процесуальне рішення.

До відкриття певної стадії процесу (прийняття первинної заяви (скарги) до розгляду) слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий позбавлені можливості постановляти процесуальні рішення, у тому числі щодо залучення перекладача. І лише після відкриття певної стадії провадження її учасники можуть реалізовувати свої процесуальні права, визначені цим певним етапом, у тому
числі на використання рідної мови або мови, якою вони володіють, та користування у разі необхідності послугами перекладача.

Одночасно не потрібно ототожнювати право особи на користування перекладачем в судовому процесі з її правом первинного звернення особи до суду (державних органів) із скаргою, викладеною недержавною мовою.

Саме такий підхід, на думку колегії суддів ККС, відображає логіку законодавця стосовно нормативної регламентації реалізації прав учасниками кримінального провадження.

Зазначена вище позиція знайшла втілення у практиці ВС як кримінальної, так і цивільної, адміністративної, господарської спеціалізацій.

Наприклад, щодо порушення питання про відкриття стадії перегляду судового рішення судом касаційної інстанції лише українською мовою зазначено в ухвалах ККС, якими були залишені без руху касаційні скарги, складені недержавною мовою, та надано строк на усунення цього та інших недоліків
касаційних скарг (справа No 729/286/18, провадження No 51-2671ск21; справа No 266/3109/17, провадження No 51-5523ск18; справа No 758/15663/15-к, провадження No 51-215ск17; справа No 202/2141/15-к, провадження No 51-7089ск18; справа No 166/357/18, провадження No 51-316ск19; справа No 404/1392/20, провадження No 51-2952ск21; справа No 645/1287/16-к, провадження No 51-5373ск18; справа No 321/294/21, провадження No 51-
5736ск21).

Аналогічні рішення ухвалені Касаційним цивільним судом (справа No 214/1000/22, провадження No 61-5685ск22; справа No 761/42431/17, провадження No 61-49091ск18), Касаційним адміністративним судом (справа
No 826/15498/18, провадження No К/9901/11255/21; справа No 826/503/18,
провадження No К9901/24872/20), Касаційним господарським судом (справа
No 904/2502/20, справа No 923/121/20).

При цьому в ухвалах ВП теж наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа No 9901/12/20, провадження No 11-56заі20; справа No 826/7329/17 (9901/346/20), провадження
No 11-28заі21).

Однак постановами Першої судової палати ККС від 10.11.2020 (справа No 487/2655/20, провадження No 51-3015км20), Третьої судової палати ККС від 23.11.2020, 12.01.2022 (справа No 487/340/20, провадження No 51-3000км20;
справа No 1-34/03, провадження No 51-962км18) визначено інший підхід,
відповідно до якого порушення питання про відкриття стадії перегляду судового рішення може бути викладено рідною або іншою мовою, якою володіє особа, яка
ініціює це питання. Повернення апеляційної скарги, складеної не державною
мовою, є порушенням принципу доступу до правосуддя, оскільки особа має
право подавати скарги мовою, якою вона володіє, а ст. 396 КПК не вимагає
викладення апеляційної скарги українською мовою.

Колегія суддів Другої судової палати ККС не погоджується з висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеними в зазначених вище постановах Першої та Третьої судових палат ККС, та вважає за необхідне відступити від них, у зв’язку з чим кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 підлягає передачі на розгляд ОП на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК.

Детальніше з текстом ухвали ВС від 16.08.2022 у справі No 521/12324/18 (провадження No 51-5817км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105793379.