Щодо віндикаційного і негаторного позовів, визнання права власності, та належних способів захисту від судді ВС Юрія Власова

Під час Всеукраїнського семінару для суддів і помічників суддів господарських судів «Захист права власності у практиці господарських судів» суддя Великої Палати Верховного Суду Юрій Власов висвітлив актуальну практику ВС.

Про це повідомляє Судова влада.

Юрій Власов під час лекції зосередився на практиці Верховного Суду щодо віндикаційного і негаторного позовів та визнання права власності.

Віндикаційний позов (ст. 387 ЦК України), як зауважив лектор, – це вимога про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння. Метою такого позову є повернення об’єкта права власності у володіння власника. Суддя ВП ВС виділив такі ознаки віндикаційного позову: подається власником або титульним володільцем; стосовно індивідуально визначених речей; зміст позову становить вимога про повернення речі; річ перебуває у володінні іншої особи (відповідача); річ перебуває в чужому володінні незаконно.

Розмежовуючи володіння рухомим і нерухомим майном, Юрій Власов звернув увагу на п. 43 постанови ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), у якому йдеться про те, що для володіння рухомим майном важливо встановити факт фізичного утримання речі, і про те, що володіння нерухомим майном може бути підтверджене фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

У п. 114 постанови ВП ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження 14-208цс18) вказано, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У разі позбавлення власника володіння нерухомим майном це введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Доповідач зупинився також на визначенні належного способу захисту. У постанові ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21) зазначено: якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Негаторний позов (ст. 391 ЦК України) – це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження нею. Власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свого майна, які не пов’язані із порушенням володіння. Юрій Власов окреслив такі ознаки негаторного позову: подається власником або титульним володільцем; стосовно майна, яке перебуває у власника (володільця); інша особа заважає користуванню або розпорядженню цією річчю; для створення таких перешкод немає правових підстав.

Лектор зауважив, що умовою задоволення негаторного позову є встановлення протиправності дій відповідача. Якщо дії відповідача є правомірними або між сторонами існують договірні відносини, негаторний позов задоволенню не підлягає. При цьому захист прав та інтересів позивача надається судом у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, яке існувало до порушення права. Позивач самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим усунути виявлені порушення. Якщо негаторний позов визнано обґрунтованим, суд визначає дії, які має вчинити або не вчинювати відповідач для усунення порушень, і строк виконання цих дій.

Суддя ВП ВС акцентував на тому, що віндикаційний та негаторний позови – це класичні види речових позовів, які пред’являються, якщо між сторонами спору існують абсолютні (речові) відносини, тобто між позивачем і відповідачем немає будь-якого договору або недоговірного зобов’язання.

«Віндикаційні та негаторні вимоги є взаємовиключними і не можуть бути заявлені в одному позові. Визначальним критерієм їх розмежування є наявність або відсутність в особи володіння майном на момент звернення з позовом до суду», – сказав Юрій Власов. Він зупинився також на правильному застосуванні позовної давності до спірних правовідносин. Так, на вимоги за віндикаційним позовом поширюється загальна позовна давність. Водночас негаторний позов не підпадає під дію позовної давності: доки триває порушення, негаторний позов може бути подано незалежно від моменту виникнення права на нього.