Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Погрібний виступив із лекцією «Визнання припиненим зобов’язання як спосіб захисту у кредитних правовідносинах».
Про це повідомляє Судова влада.
Він проаналізував нещодавно ухвалену постанову Великої Палати ВС від 22 вересня 2022 року у справі № 452/5368/16-ц. У цьому спорі сторони кредитного договору погодили збільшення кредитної ставки без згоди поручителя, надалі кредитор ініціював спір про стягнення боргу. Поручитель окремо оспорив договір поруки, просив суд визнати договір поруки припиненим. ВП ВС мала вирішити питання, чи є в цій ситуації зазначена вимога ефективним способом захисту.
Було зроблено висновок, що боржник із поручителем може звернутися з позовом не про визнання договору поруки припиненим, а про визнання відсутності права вимоги кредитора за договором поруки, визнання його права припиненим.
«У цій постанові Велика Палата ВС зробила глибокий аналіз способів захисту цивільних прав», – сказав Сергій Погрібний.
Він уточнив, що за відповідним висновком не суд припиняє договір поруки та пов’язані з нею правовідносини, а порука припиняється в силу настання певного юридичного факту.
Також у цій справі ВП ВС розвинула раніше сформульовану позицію про те, що саме в справі про стягнення заборгованості поручитель має пред’явити зустрічний позов або заперечення щодо того, чи є чинною порука. Якщо спір вирішений, то подальше звернення з позовом про визнання поруки припиненою не допускається.
Сергій Погрібний порушив питання про можливість визнання кредитного зобов’язання припиненим за позовом спадкоємця позичальника, щодо якого зроблено правові висновки у постанові КЦС ВС від 27 липня 2022 року у справі № 274/7378/20.
Доповідач звернув увагу на постанову ВП ВС від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 щодо застосування ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», в якій зроблено висновок про неможливість для кредитора вимагати виконання боржником основного зобов’язання в розмірі, який перевищує вартість предмета іпотеки, якщо кредитор (іпотекодержатель) звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
У цій постанові ВП ВС також зазначила, що, діючи добросовісно та обачливо, відповідач у цій справі (іпотекодержатель) повинен був застосувати заходи досудового врегулювання та звернення стягнення на предмет іпотеки так, щоб вартість предмета іпотеки повністю або в більшій частині погасила заборгованість за кредитним договором, розуміючи, що подальші вимоги в цих правовідносинах будуть неможливі.