Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей в умовах воєнного стану: адвокат Савицька

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся вебінар на тему: “Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей в умовах воєнного стану”.

Лектором виступила Світлана Савицька – адвокат, кандидат юридичних наук, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, член Комітету з цивільного права та процесу НААУ, доцент кафедри правосуддя Державного університету інфраструктури та технологій, член правління ГО «Центр сімейно-правових досліджень» та ГО «Студія сучасного права»

Лектор розповіла про тимчасове влаштування дитини, дітей, які потребують допомоги, розповіла про нові зміни у законодавстві. 

Відповідно до статті 51 Конституції України визначено, що “Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою“.

Діти, які потребують допомоги

Все, що стосується влаштування дітей в сім’ї або інші заклади, пов’язано з наданням дітям того чи іншого статусу.

Як правило, особливо органи державної влади займаються дітьми-сиротами.

Це діти, яким державою, у встановленому законом порядку надано цей статус.

Законодавчо визначено терміни: діти, які позбавлені батьківського піклування, діти, які залишились без батьківського піклування та діти-сироти. Тобто – це діти, які мають статус.

Проте, під час війни є діти, які не мають відповідного статусу і яким його неможливо з тих чи інших підстав встановити, а саме:

1. Діти, які загубились 

2. Діти, батьки яких загинули чи померли (і про це є відповідна інформацію, проте немає достовірних підтверджуючих даних)

Основні нормативно-правові акти, які є особливо важливими:

  • Сімейний кодекс України
  • Закон України «Про охорону дитинства»
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008 № 866
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», від 01.06.2020 № 585
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей», від 08.10.2008 № 905

22 березня та 15 квітня 2022 було внесено зміни до Постанови КМУ № 866, а саме було доповнено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини розділом «Особливості влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі дітей, розлучених із сім’єю, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану».

Тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім’єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.

В доповненні до Постанови 866, зазначено, що діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 цього Порядку, до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

Тимчасове влаштування дитини це процедура, яка повинна бути підтверджена наказом Служби у справах дітей. Такий наказ повинен видаватися за місцем виявлення дитини.

Діти, які залишилися без піклування батьків, під час воєнного стану:

  • діти, батьки яких загинули (свідоцтва про смерть відсутні), та відсутні такі близькі родичі, як баба, дід, повнолітні сестра, брат, мачуха, вітчим;
  • діти, батьки або близькі родичі яких не виходять на зв’язок, або перебувають в місцях активних обстрілів, під завалами, поранені в лікарнях.

Дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім’ї, може перебувати в їх сім’ї ДО прийняття рішення про влаштування дитини. 

Опіка – це передача дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування в сім’ю особи, яка бажає взяти її під свою опіку.

Спрощений пакет документів  відповідно до п. 79 Порядку для родичів, які бажають взяти дитину під опіку, піклування:

під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:

  • заяву;
  • копію паспорта громадянина України;
  • документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
  • довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
  • довідку про наявність чи відсутність судимості

Усиновлення дітей – це є національною стратегією держави.

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання.

До заяви додаються такі документи:

1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

2) довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС.

У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;

3) копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;

4) висновок про стан здоров’я кожного заявника;

5) засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

6) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

Особа, яка хоче стати усиновлювачем, зібравши всі документи, безпосередньо подає їх Службі у справах дітей і відповідним висновком її визнають кандидатом в усиновлювачі.

Але, строк дії висновку про можливість бути усиновлювачем становить 1 рік.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини із заявою про бажання усиновити дитину.

Служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 робочих днів від дня надходження заяви кандидатів в усиновлювачі:

  • з’ясовує, чи згодна дитина на усиновлення, відповідно до пункту 72 цього Порядку;
  • готує проект висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини відповідно до пункту 75 цього Порядку.

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини повинен бути обґрунтованим та містити інформацію про доцільність (недоцільність) усиновлення та відповідність (невідповідність) інтересам дитини.

Висновок оформлюється на бланку районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, підписується головою (заступником голови) та скріплюється печаткою.

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини видається особисто кандидатам в усиновлювачі під розписку для подання його до суду.

Якщо протягом місяця після подання заяви про усиновлення дитини до служби у справах дітей кандидати в усиновлювачі без поважних причин не з’явилися для отримання висновку або протягом місяця від дати його отримання не звернулись до суду із заявою про усиновлення дитини, вважається, що вони відмовились від усиновлення.